" Дитинство"
На балконі лежать іграшки - Всіма покинуті й забуті І не згадаєм ми про них , Навіть , коли будем у скруті . Дитинство пора магічних мрій , Думок цікавих та ідей різноманітних - " Не покидай його так швидко , стій ! Шукай у ньому пригод нових і незвичних " Дитинство - це така пора , Коли у вечері не хочеш спати Та тільки думка є одна : - " Скоріше б ранок , щоб нові ігри грати " На дворі були до пізна Допоки мама додому не покличе Шанс засумувати був один зі ста , У кожній голові було , щось : таємниче , нове . - " Ох не хотіли в садок ми " Але ж там запах каші , Дверцята шафки з наклейками звірів та фруктів . А вихователька все просить тишини , А діти бавляться і хочуть шуму стуків . Там такі малі столи , та кріселка немов для мініпутів Чудові та мягесенькі коври , щоб не покалічити своїх колін та ліктів . Ми не боялися бути смішні , Робили кучу вичудильних викрутасів . Ех , минулись нашого дитинства дні А іграшки усе стоять у тишині І по тепер всіма покинуті і позабуті .
2021-05-17 06:52:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Merian Varner
дуже приємно , що вам сподобався 😊
Відповісти
2021-05-17 07:10:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1467
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1295