" Дитинство"
Merian Varner
На балконі лежать іграшки - Всіма покинуті й забуті І не згадаєм ми про них , Навіть , коли будем у скруті . Дитинство пора магічних мрій , Думок цікавих та ідей різноманітних - " Не покидай його так швидко , стій ! Шукай у ньому пригод нових і незвичних " Дитинство - це така пора , Коли у вечері не хочеш спати Та тільки думка є одна : - " Скоріше б ранок , щоб нові ігри грати " На дворі були до пізна Допоки мама додому не покличе Шанс засумувати був один зі ста , У кожній голові було , щось : таємниче , нове . - " Ох не хотіли в садок ми " Але ж там запах каші , Дверцята шафки з наклейками звірів та фруктів . А вихователька все просить тишини , А діти бавляться і хочуть шуму стуків . Там такі малі столи , та кріселка немов для мініпутів Чудові та мягесенькі коври , щоб не покалічити своїх колін та ліктів . Ми не боялися бути смішні , Робили кучу вичудильних викрутасів . Ех , минулись нашого дитинства дні А іграшки усе стоять у тишині І по тепер всіма покинуті і позабуті .
2021-05-17 06:52:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Merian Varner
дуже приємно , що вам сподобався 😊
Відповісти
2021-05-17 07:10:53
Подобається
Інші вірші поета
" Змішані почуття " " Я відчуваю життя по іншому " " Не можна ображатись на щасливих " " Здивуй її букетом квітів "
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Obibi
@obibi
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8827
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3016