" Ти поїдеш "
Merian Varner
Ти поїдеш забравши з собою це літо Те сонця , що днями так гріло мене І діло повір таки не в погоді Все тому , що поряд не буде тебе . Ти пробач карі очі за солоні ці сльози За те , що я душу рву ще й тобі Я відпущу лодоню немов би на віки , А потім на сам посиджу в тишині . Так важко останні ці дні зупиняти Коли години між пальці , неначе вода Я кожну хвилину готова віддати За те , щоб на відстань не відпускати тебе . Я буду чекати сонячними днями й зоряними ночами приїзду твого І нехай вже на вулиці буде не літо , а осінь І з похмурого неба буде капати дощ Як побачу тебе зацвіте все навколо Обійму , поцілую і відчую тепло.
2021-05-17 17:18:36
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Merian Varner
спасибі ☺️
Відповісти
2021-05-17 17:33:31
Подобається
Інші вірші поета
" Друг " " Жіноче серце " " Надія " " Дідо Сон "
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16319
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12910