" Ти поїдеш "
Merian Varner
Ти поїдеш забравши з собою це літо Те сонця , що днями так гріло мене І діло повір таки не в погоді Все тому , що поряд не буде тебе . Ти пробач карі очі за солоні ці сльози За те , що я душу рву ще й тобі Я відпущу лодоню немов би на віки , А потім на сам посиджу в тишині . Так важко останні ці дні зупиняти Коли години між пальці , неначе вода Я кожну хвилину готова віддати За те , щоб на відстань не відпускати тебе . Я буду чекати сонячними днями й зоряними ночами приїзду твого І нехай вже на вулиці буде не літо , а осінь І з похмурого неба буде капати дощ Як побачу тебе зацвіте все навколо Обійму , поцілую і відчую тепло.
2021-05-17 17:18:36
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Merian Varner
спасибі ☺️
Відповісти
2021-05-17 17:33:31
Подобається
Інші вірші поета
" Чому я це переживаю ? " " А у діда Панаса " "Куп'юри" " Такий секрет у мене є "
Інші поети
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2304
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10187