" Іще б разок прожити літо "

Merian Varner

Іще б хоч раз вернутись в літо Де дуже тепло - обігріто Де навкруги усе буяє Усе зелене й розквітає . Ніжний вітер колихає Вербі він віти заплітає Весь пахощами вкрився світ На пасіках готовий мід В озерах рибка булькотить Після зими вона не спить . Босоніж можна по пісочку Бокал холодного квасочку У спеку літню на пляжу Я засмагаючи засну Короткі шорти і вітнамки Які чудові літні ранки Співають в парку солов'ї Ловлю ці ноточки чудні ! . Іще б разок прожити літо З плечей би знять зими ярмо Під ясним сонечком погрітись Від зимних втікнути думок !.

2023-03-14 06:02:42

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Merian Varner

@Tianna Mase_ спасибі , подумки пишучи цей вірш я хотіла перенестись туди 😊🌳🍃🌺🌄

Відповісти

2023-03-14 13:52:04

Tianna Mase_

@Merian Varner вам вдалось перенести читачів в той літній період і це добре 💫

Відповісти

2023-03-14 14:12:44

Merian Varner

@Tianna Mase_ велике спасибі 🥰

Відповісти

2023-03-14 15:14:34

Інші вірші поета

" Новий рік " " Я відчуваю життя по іншому " " Ти зламав мене " " Ключі "

Інші поети

Marry Dead

@marry_dead

Ametyst Li

@Ametyst_Li

Veilka

@Docthespacerock

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1697

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1639