" Втомлені життям "
Merian Varner
І щоб на себе не вдягнув ти Який би вираз не прийняв Не мають значення прикраси Очі потухли - не блистять !. І , як би не ховав нещасність Одразу видно пустоту За усмішкою ніби в ляльки Всі бачимо лише журбу . Ми часто одягаєм маски , Щоб зберегти один секрет : " Немає стимулу на " жити " Бо вже втомилися в кінець " !.
2023-01-08 07:17:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Євгеній Назаренко
Непогано. Якби одна рима не влізла посеред віршу) Поки що краще, що я прочитав з новинок. Але треба працювати, якщо хочете, звичайно
Відповісти
2023-01-11 05:03:24
1
Merian Varner
@Євгеній Назаренко Підкажіть свою риму 😊 буду вдячна за допомогу
Відповісти
2023-01-11 05:11:20
Подобається
Євгеній Назаренко
@Merian Varner Хочу без рими
Відповісти
2023-01-11 05:22:17
Подобається
Інші вірші поета
" Я не цураюся своєї простоти " " Дідо Сон " " Чому без тебе сенсу вже немає " " Ти втомлена працею ненько "
Інші поети
hudhaifah Siyad
@hudhaifah_siyad
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3072
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2494