" Пишу вірші коли : "
(18+)
Коли мені сумно і болить на душі Я сяду у тиші і пишу ці вірші Про все що за день мені накипіло Про те , що в житті я так сильно хотіла Проблеми , стосунки , родина , сім'я Немає вже сил - цей тягар тягну я ! Переповнена пам'ять в голові мало місця Залишилось вільної завдовжки з мізинця Не складається пазл у моєму бутті Засекречений шифр і забутий на дні До щастя , любові , вдачі та вроди Цей ключик від правди і моєї свободи Щоб зняти замок цих насушних тягот Я пишу ці вірші не відкривши свій рот Не ворохнувши язик - не промовлю ні слова Про те , як насправді у мене лайново Я немов би в кафе : "принесите мне щот" :" Не заплачу по счетам " бо душевний банкрот !
2021-05-19 14:46:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14898
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12049