" Пишу вірші коли : "
Merian Varner
(18+)
Коли мені сумно і болить на душі Я сяду у тиші і пишу ці вірші Про все що за день мені накипіло Про те , що в житті я так сильно хотіла Проблеми , стосунки , родина , сім'я Немає вже сил - цей тягар тягну я ! Переповнена пам'ять в голові мало місця Залишилось вільної завдовжки з мізинця Не складається пазл у моєму бутті Засекречений шифр і забутий на дні До щастя , любові , вдачі та вроди Цей ключик від правди і моєї свободи Щоб зняти замок цих насушних тягот Я пишу ці вірші не відкривши свій рот Не ворохнувши язик - не промовлю ні слова Про те , як насправді у мене лайново Я немов би в кафе : "принесите мне щот" :" Не заплачу по счетам " бо душевний банкрот !
2021-05-19 14:46:29
9
0
Інші вірші поета
" Доля квітки " " Мости в доросле життя " " Мені не спиться " " Як безмежно тебе я кохаю "
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Nespassion
@Nespassion
Helen Roo
@Helen_Roo
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12383
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5797