" Мама приїде "
Колись пам'ятаю , як була маленька Ти їхала з ранку з словами - " Так треба " Гіркіші від дьогтю ці миті розлуки Коли на пероні прощаються руки І ти у вагоні махаєш мені А я трима ляльку - весь погляд в тобі . Бабуся втішає - " Та ж мама приїде " Ступа від вокзалу , а ноженьки мліють - " Як довго прийдеться чекати мені ? Щоб рідна побачить твій взір на собі " . Вернулася нене - та пройшли вже роки Клен листя осипав , відцвіли всі сади Тепер матінка в дома чекає на мене : " Ми прийдем з чоловіком на гостини до тебе ".
2023-08-31 14:43:16
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3075
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3943