" Вибрала нажаль не того "
Такі тендітні в жінки плечі , А стільки на собі несуть : Хлопоти , діти , бит , призвання - Наче коняку запряжуть ! . І тягне жінка всі ці грузи Згина хребет - себе втрача , А потім ще і на добавку Для чоловіка ти не та ! Колись була найкрасивіша , Тепер змарніла і стара , - " А де ж ти був мій чоловіче Коли тягнула все сама ? ! Недоспані , плачевні ночі Наша дитинка ще мала У хаті треба прибирати , На кухні їсти навари Не знаєш цього - бо не бачив Прийшов на все готове ти ! Не встиг у двері , зразу ж в ліжко І не спитав : " Чи їли ми ? " Мені ж самій усе заважко Хоча би міг допомогти ! " . Цікавишся лише собою : Друзяки , пиво і кафе Собі не жадний ти купити Найкращий одяг та спиртне ! А на сім'ю тобі начхати Бо ти ж - " Найкращий , молодець " Коли ж терпіння лопне в жінки Тоді настане твій кінець ! Такі круті ці " Чоловіки " Які й самі на плечах в жінки : Обстірані та ситі ходять В гостях : завідують , говорять - " Який чудовий сім'янин " ! А він у ролі наче син ! . Чому ж жінки бувають сильні ? Та стільки горя їм мести ? Бо вибрала нажаль не того Із ким це все мала нести ! .
2023-03-15 06:05:22
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
Неймовірно сильно...
Відповісти
2023-03-15 08:43:49
1
Merian Varner
@Tianna Mase_ дуже дякую , написала його сьогодні з просоння за годину . Рими йшли одна за одною , вийшла ціла історія 😅
Відповісти
2023-03-15 10:15:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4682
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4011