" Скажи куди ми діли своє гасло "
Пройшли роки і відцвіли наші троянди Погас той погляд , що колись горів Слова стали фальшиві та холодні Що стало з нами ? Невже це відлік днів ?! Часи розлуки , недосказання й сварки Але ж було й хороше - ми були наче в сні Скажи куди ми діли сили й гасло ? Вогню , який колись для нас горів ! . В груді моїй серце було мов жерло Тепер воно дотліло - остався вугольок За ним мене покинула й надія І полетіла в небо неначе мотильок ! Два океани сліз - тепер це мої очі Поглянь у них побачиш лиш журбу ! Я не скажу ні слова , я просто мовчки плачу Тому , що досі ще тебе люблю !
2022-01-16 06:58:56
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Прекрасний вірш, але в першому рядку помилка в слові, ви написали"відцвіди", а там мабуть мало бути відцвіли. А так то все МАКСИМАЛЬНО класно✨👏✨
Відповісти
2022-01-16 17:12:38
1
Merian Varner
@просто веселка дуже дякую, я старалась написати його максимально душевно 🥰 Так ви праві в першому рядку була опечатка, але вже все виправила 😊
Відповісти
2022-01-16 17:28:25
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5386
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1477