" Була колись я молода "
Merian Varner
(18+)
Не вгнатися мені по новій моді І фейс не той й фігура вже не та ! Буває дивишся на молодих і гордих І думаєш про себе : " я теж така була" . Іскристий погляд , усмішка дівоча Стирчаще декольте і точка , як горіх А все думки - думки нав'язчиво шепочуть : " Мені б вернути вроду своїх літ " . Вдягаєш плаття і наче знову квітка Та вже не пролісок , а рожа чепурна Вся гарна на свій вік , як жінка Та вже не та , яка колись була !
2021-11-10 22:13:58
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Тетяна ...і сумний до сліз🙋🍁💛
Відповісти
2021-11-11 03:31:34
1
Тетяна
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Для мене не сумний,а все ж таки милий, бо нагадує мені про мою молодість. Автору великий плюс, бо вміє чудово писати!!!
Відповісти
2021-11-11 05:58:21
1
Merian Varner
@Тетяна велике спасибі , мені дуже приємно 🥰
Відповісти
2021-11-11 06:04:26
Подобається
Інші вірші поета
" Я відчуваю життя по іншому " " Краса рідної землі " " Ми тебе вітаєм " " Ключі "
Інші поети
N. F.
@nastya_frankie
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1822
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11156