" Була колись я молода "
(18+)
Не вгнатися мені по новій моді І фейс не той й фігура вже не та ! Буває дивишся на молодих і гордих І думаєш про себе : " я теж така була" . Іскристий погляд , усмішка дівоча Стирчаще декольте і точка , як горіх А все думки - думки нав'язчиво шепочуть : " Мені б вернути вроду своїх літ " . Вдягаєш плаття і наче знову квітка Та вже не пролісок , а рожа чепурна Вся гарна на свій вік , як жінка Та вже не та , яка колись була !
2021-11-10 22:13:58
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Тетяна ...і сумний до сліз🙋🍁💛
Відповісти
2021-11-11 03:31:34
1
Тетяна
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Для мене не сумний,а все ж таки милий, бо нагадує мені про мою молодість. Автору великий плюс, бо вміє чудово писати!!!
Відповісти
2021-11-11 05:58:21
1
Merian Varner
@Тетяна велике спасибі , мені дуже приємно 🥰
Відповісти
2021-11-11 06:04:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4458
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10089