" Так важко відпустити "
Так не просто відпустити цю людину Яка була підтримкою в тяжку годину Була твоїм плечем - твоя відрада Завжди корисною була її порада . Не просто так про все забути : Адресу , номер , та стосунки . Коли усе тобі нагадує , що був У тебе колись : хлопець , дівчина , або найкращий друг ! Перекреслити - із свого життя забрати Поставити на своє серце грати ! Від тих людей , які там довго жили Теплом своїм, колись нас окружили. Так важко дати волю почуттям , Коли вже пізно і назад немає вороття, Коли слова втрачають зміст і все без сенсу Вже не впускаю людей в гості - зачинене серце .
2021-05-23 22:37:08
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
спасибі ☺️
Відповісти
2021-05-24 05:39:22
Подобається
ДрВейдер
А вот теперь на чистоту. Меня спрашивали часто, что может тебя заставить плакать, а я говорю, что то что касается моей жизни на прямую. Буду откровеннен, этот стих тронул меня своими слонами и своего главное тем что именно такую же ситуацию я чувствовал буквально на днях
Відповісти
2021-05-31 22:01:40
1
Merian Varner
@ДрВейдер , спасибо большое я старалась передать ощущение в такие жизненные моменты 😊
Відповісти
2021-06-01 06:56:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4794
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4054