" Я не цураюся своєї простоти "

Merian Varner

Я не цураюся своєї простоти ! Цим може на інакших не похожа Мені не треба ваші бренди і цяцьки ! Я не боюся вийти в люди без " Айфона " Так рівнодушні всякі люксові кафе Я можу без " мейкапу " знимкуватись Не поважаю тих , які корони надягли І думають , що : - " Батьків гроші - їхня влада " Так на чужому хлібові припіднялись І дивляться на всіх неначе на відходи , А їм хоча би краплю простоти Були б хороші люди без корони ! . Босоніж можу прогулятись в літні дні По травах , щоб відчути насолоду Та не боюся - ні ! підпортить " педік'юр " Я відчуваю в цих речах свою свободу ! І з'їсти піцу без приборів я люблю - Бо так вона здається ще смачніша Я не чекаю цих хлопків із ваших рук - Коли я зроблю добре діло безоплатно І цьому принципу дітей своїх навчу ! За це все й люблю простоту свою ! .

2024-01-15 07:26:22

Інші вірші поета

" Зима " " Ти втомлена працею ненько " " Розкажи чому ? " " Здивуй її букетом квітів "

Інші поети

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

رِينبـــو

@RawanEltheni

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4455

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3039