" Я не цураюся своєї простоти "
Я не цураюся своєї простоти ! Цим може на інакших не похожа Мені не треба ваші бренди і цяцьки ! Я не боюся вийти в люди без " Айфона " Так рівнодушні всякі люксові кафе Я можу без " мейкапу " знимкуватись Не поважаю тих , які корони надягли І думають , що : - " Батьків гроші - їхня влада " Так на чужому хлібові припіднялись І дивляться на всіх неначе на відходи , А їм хоча би краплю простоти Були б хороші люди без корони ! . Босоніж можу прогулятись в літні дні По травах , щоб відчути насолоду Та не боюся - ні ! підпортить " педік'юр " Я відчуваю в цих речах свою свободу ! І з'їсти піцу без приборів я люблю - Бо так вона здається ще смачніша Я не чекаю цих хлопків із ваших рук - Коли я зроблю добре діло безоплатно І цьому принципу дітей своїх навчу ! За це все й люблю простоту свою ! .
2024-01-15 07:26:22
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412