" Ти зламав мене "

Merian Varner

Ти зламав мене я більше не літаю ! Зв'язавши крила опустив на дно Стає так важко , я вже задихаюсь Мені потрібний кисень , де твоє добро ? В очах моїх міраж рожевий Із картинок тих , що ти мені проектував Навіщо прив'язав мене до себе ? Ти наче зброя така холодна та жорстка ! Я думала ми будемо на небі , А ми вже майже дістаєм до дна ! Неначе якіром під воду Я впала у обману почуття . Скажи , навіщо ти зробив мене мішенью ? Для того , щоби відстрілятися за всіх ?! Досить я для нас останню ноту відіграю І піднесусь із дна у свій яскравий світ .

2021-05-18 14:41:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Merian Varner

дуже дякую 🥰

Відповісти

2021-05-18 14:44:37

Подобається

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

Супер! Дуже проникливий вiрш!

Відповісти

2021-05-31 09:27:00

Merian Varner

@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) велике спасибі 😊

Відповісти

2021-05-31 09:55:25

Інші вірші поета

" Втомлені життям " " Вибрала нажаль не того " " Мама приїде " " А у діда Панаса "

Інші поети

NieMi

@NieMi

Khokh..

@khloudm99

Полина

@polinassa

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13169

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1738