" Ти зламав мене "
Merian Varner
Ти зламав мене я більше не літаю ! Зв'язавши крила опустив на дно Стає так важко , я вже задихаюсь Мені потрібний кисень , де твоє добро ? В очах моїх міраж рожевий Із картинок тих , що ти мені проектував Навіщо прив'язав мене до себе ? Ти наче зброя така холодна та жорстка ! Я думала ми будемо на небі , А ми вже майже дістаєм до дна ! Неначе якіром під воду Я впала у обману почуття . Скажи , навіщо ти зробив мене мішенью ? Для того , щоби відстрілятися за всіх ?! Досить я для нас останню ноту відіграю І піднесусь із дна у свій яскравий світ .
2021-05-18 14:41:19
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
дуже дякую 🥰
Відповісти
2021-05-18 14:44:37
Подобається
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Супер! Дуже проникливий вiрш!
Відповісти
2021-05-31 09:27:00
1
Merian Varner
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) велике спасибі 😊
Відповісти
2021-05-31 09:55:25
1
Інші вірші поета
" Я більш нічого так не хочу " " В кожного свій сенс цього вірша " " Недотрога " "Куп'юри"
Інші поети
Панк
@Juli_Punk
Jojo Harl
@JojoHarl
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2523
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1179