ДИХАТИ
Деміра Рейн
Давай сьогодні дихати повітрям холодним, Пронизуючи хворі легені наскрізь. Ніби наші життя стали непритомні, Залишаючи живою лише свідомість. Давай сьогодні дихати ніби востаннє, Наче вичерпали свій кисневий ліміт. Сміятись до сліз, коли вже не вистачає, З усіх сил зробити останній глибокий вдих. Давай сьогодні дихати у прочинене вікно, На підвіконні нашого старого четвертого. Бо в середині давно вже все відмерло, Там стільки життя не було, як смерті. Давай сьогодні дихати, згадуючи вчора, Бо латентно я назавжди там лишилась. Бачиш, я й досі смертю хронічно хвора, А бути живою — так і не навчилась.
2022-10-01 20:04:18
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
публікую старі вірші 🥲
Відповісти
2022-10-01 20:57:17
Подобається
Деміра Рейн
на емоціях тримається світ
Відповісти
2022-10-01 21:12:13
Подобається
Інші вірші поета
ПАНАЦЕЯ Ти знаєш Ти любиш дивитись на захід... не свято
Інші поети
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12800
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2249