ДИХАТИ
Давай сьогодні дихати повітрям холодним,
Пронизуючи хворі легені наскрізь.
Ніби наші життя стали непритомні,
Залишаючи живою лише свідомість.
Давай сьогодні дихати ніби востаннє,
Наче вичерпали свій кисневий ліміт.
Сміятись до сліз, коли вже не вистачає,
З усіх сил зробити останній глибокий вдих.
Давай сьогодні дихати у прочинене вікно,
На підвіконні нашого старого четвертого.
Бо в середині давно вже все відмерло,
Там стільки життя не було, як смерті.
Давай сьогодні дихати, згадуючи вчора,
Бо латентно я назавжди там лишилась.
Бачиш, я й досі смертю хронічно хвора,
А бути живою — так і не навчилась.
2022-10-01 20:04:18
2
2