Коли попрощаюсь !
Мене майбутнє манить в туман , Але я хочу залишитись сьогодні , Бо що ж , чекатиме мене так , Якісь нещастя та незгоди . Та мій шлях встелений камінням * , Не по рівній дорозі іду , Кожен камінь – нове потрясіння , Та , можливо , я їх і не переживу . Кожен камінь забирає надію в життя, Не надіюсь , що колись буде краще , Кожен камінь – це частинка буття , А буття – це , мабуть , нещастя . І я знов в сьогоденні залишаюсь , Щоби завтра вже не прийшло , Щоби потім , коли попрощаюсь , Сумувать за чим не було ... P.S * каміння це проблеми , що трапляються на життєвому шляху .
2020-08-26 20:35:55
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2249
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2189