Коли попрощаюсь !
Мене майбутнє манить в туман , Але я хочу залишитись сьогодні , Бо що ж , чекатиме мене так , Якісь нещастя та незгоди . Та мій шлях встелений камінням * , Не по рівній дорозі іду , Кожен камінь – нове потрясіння , Та , можливо , я їх і не переживу . Кожен камінь забирає надію в життя, Не надіюсь , що колись буде краще , Кожен камінь – це частинка буття , А буття – це , мабуть , нещастя . І я знов в сьогоденні залишаюсь , Щоби завтра вже не прийшло , Щоби потім , коли попрощаюсь , Сумувать за чим не було ... P.S * каміння це проблеми , що трапляються на життєвому шляху .
2020-08-26 20:35:55
8
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4747
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2821