Гірше смерті
Деміра Рейн
Сьогодні здається — життя гірше смерті. Неначе й не страшно покидати цей світ. Нас тут і так майже щодня стає менше, Якби хтось би це все зупинити би зміг. Якби хтось повернув би душі тілам, Може життя би тоді стало трішки легшим. А поки вмирають найкращі щодня, Воно залишається тільки нестерпним. Сьогодні здається, що завтра не прийде, Для когось із нас, один день - все життя. Та сонце ранкове на Сході ще зійде, Щоби закінчилась триклята війна.
2022-10-03 21:10:16
7
0
Інші вірші поета
Не сумую я ! Насамоті ХОЛОДНИЙ ГРУДЕНЬ РЕНЕГАТ
Інші поети
Amareto
@Amareto
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15946
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11546