Ти любиш дивитись на захід...
Деміра Рейн
Ти любиш це листя опале? Ти любиш це небо холодне? Нам вічно життя цього мало. Як пташкам у клітках — свободи. Ти любиш, коли ми не поряд... Я знаю, не смій обілятись, Хай краще вже правду говорять, Ті, хто хотів знов збрехати. Ти любиш, когось - не людей. Бо люди не стануть людьми, Ти навіть не любиш себе, Ти ж бо мізантроп у душі. Ти любиш дивитись на захід, І бачити схід там уявний, Ти любиш лиш мить і це правда, Бо ти там живий, я це знаю...
2022-10-18 14:30:08
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Деміра Рейн
@Лілія Гулик дякую
Відповісти
2022-10-18 16:40:51
Подобається
Антон Шаталов
Вельми цікаве слово людина) Для біолога - це живий організм, а от для поета - скарбниця, що переповнена високими моральними цінностями.
Відповісти
2022-10-21 18:54:32
1
Деміра Рейн
@Антон Шаталов і для них, ніколи не буде вичерпаною
Відповісти
2022-10-21 18:55:36
Подобається
Інші вірші поета
ВУЛИЦІ смерть в синьо-жовтих очах Бісова любов МОЯ ЛЮБОВ — СИЛЬНІШЕ ВІЙНИ
Інші поети
Mary marko
@mary_45m
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2031
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2416