Ти любиш дивитись на захід...
Ти любиш це листя опале? Ти любиш це небо холодне? Нам вічно життя цього мало. Як пташкам у клітках — свободи. Ти любиш, коли ми не поряд... Я знаю, не смій обілятись, Хай краще вже правду говорять, Ті, хто хотів знов збрехати. Ти любиш, когось - не людей. Бо люди не стануть людьми, Ти навіть не любиш себе, Ти ж бо мізантроп у душі. Ти любиш дивитись на захід, І бачити схід там уявний, Ти любиш лиш мить і це правда, Бо ти там живий, я це знаю...
2022-10-18 14:30:08
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Деміра Рейн
Відповісти
2022-10-18 16:40:51
Подобається
Антон Шаталов
Вельми цікаве слово людина) Для біолога - це живий організм, а от для поета - скарбниця, що переповнена високими моральними цінностями.
Відповісти
2022-10-21 18:54:32
1
Деміра Рейн
@Антон Шаталов і для них, ніколи не буде вичерпаною
Відповісти
2022-10-21 18:55:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3645
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2595