...
я втомилась, мені боляче, знаєш... я хочу назад, повернутись туди, де нічого немає... я здалась, бо сьогодні похолодало... минуле бентежне, але мені понад усе його не вистачає. мені знову болить, очі скляніють... я простила усіх, я молю небо, лише б вони мене також простили. дерев'яне обличчя, з ним так важко всміхатись, але ж чере силу, можна потерпіти, щоб дивним не здатись. 24/03/23
2023-03-29 08:29:48
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Ох, як точно Ви описали мене, котрим я був приблизно місяць назад, як раз під час напису цього вірша)
Відповісти
2023-07-23 15:22:20
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2569
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10305