Безнадійно
Так хотів щоби поруч була, Губи цілувати і торкатись до тіла Від душевної втоми голова гула. Я пірнати в цей чужий і не любий океан не хотіла. Не хотілось втрачати землю з-під ніг. Кожен день мріяв про зустріч, Я ж хотіла лиш спокою і щоб хтось з цією дилемою допоміг. Жадібно вдихав мій парфум з волосся, Я ж старанно приховувала байдужість. Не горю, не закохана зовсім. Може треба ще часу, а може все це виправдання. Я не хочу й мабуть вже не зміню своє відношення, ні. Хто б врятував від його безнадійного кохання. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:19:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2942
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3831