Думки
Мовчав, а я чекала що відмовить, Що скаже "ні, ти не права" Зі мною знову заговорить, "Я тут, і буду ще не раз, не два. Не мій і ним не був ніколи, А що хотіла? Він був незакоханий. І знову все те саме, все по колу, Ще раз в моїй душі той гість непроханий. Я все ще вірю в те, що не негідник, Дитина, що заплуталась у власних сітях. Ще зустрічатиму на шляху гідних. Ще глибше знов вдихатиму повітря. Не манекени, люди Ми з почуттями та емоціями Гордість або приреченість, вибір в усьому й всюди. Але замучені безкіничними варіаціями. Не страшно, все проходить, Можна забути або тримати в пам'яті, Але ніколи не минемо досвід. Зроблено вибір, усе присвячене якійсь меті. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:06:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6899
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2542