З димом
Дим повільно заповнює кімнату, мої легені і нам вже мариться.
Плечі голі, гаряче повітря і ще трохи п'янкого задоволення.
Вкотре я ним, а він мною бавиться.
А наші душі не докричаться до нас занепокоєні.
Я не кохаю, і він геть наврядчи, тоді для чого це все?
Граємо в щасливих людей, але не являємось ними.
Хто припинить цей самонищівний процес?
Вже завтра зникнуть псевдопочуття, розвіяться з димом.
Повірити в цю дурницю ще раз вже не вистачить сили
Не шкодую, але зрозуміла, що не хочу причини вертатись створювати.
Ми не ми, ми вже все упустили.
Ти читай ці рядки і кидай погану звичку усе повторювати.
(Збірка "Ночі")
2018-07-07 19:16:14
1
0