З димом

Veronа

Дим повільно заповнює кімнату, мої легені і нам вже мариться. Плечі голі, гаряче повітря і ще трохи п'янкого задоволення. Вкотре я ним, а він мною бавиться. А наші душі не докричаться до нас занепокоєні. Я не кохаю, і він геть наврядчи, тоді для чого це все? Граємо в щасливих людей, але не являємось ними. Хто припинить цей самонищівний процес? Вже завтра зникнуть псевдопочуття, розвіяться з димом. Повірити в цю дурницю ще раз вже не вистачить сили Не шкодую, але зрозуміла, що не хочу причини вертатись створювати. Ми не ми, ми вже все упустили. Ти читай ці рядки і кидай погану звичку усе повторювати. (Збірка "Ночі")

2018-07-07 19:16:14

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1615

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4701