Не про тебе
Veronа
Пробач, я не засну без думки про нього Не про тебе, не можу, не вмію керувати почуттями Я не знала як буде до того Виправдовуюсь, даремно віриш, до біса, хотіла приховати все досить логічними листами. Страшно залишитись ні з чим. Вкотре повторюю одні і ті самі помилки Але я ризикну, і ти вже не зарадиш нічим. Легковажна, віддам усе, лише б знову відчути той подих дотиків. Чекати ненавиджу, але я вкотре очікую. Я псих і сама собі вбивця й садист. Пробач, але і за солодкий обман цей дякую,.. Я зараз як без парашуту божевільний парашутист. Але хай геть затерта фраза Надія помирає останньою, Сподіваюсь наївна, що буде не так, як і того разу Знов недолюбов, псевдопочуття, і смішною здаюся собі і кохати нездатною. Страх безмежний, тільки я завжди хоробра Ти пробач, але у нас з тобою щастя не буде. Надто вірна собі і з душею своєю занадто добра. Чхати мені на те як це зі сторони виглядає і що скажуть люди. (Збірка "Ночі")
2018-08-22 17:00:43
3
0
Інші вірші поета
Безнадійно Вже.. Хлопчик з інтернету Не снись мені
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3856
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315