Не про тебе
Veronа
Пробач, я не засну без думки про нього Не про тебе, не можу, не вмію керувати почуттями Я не знала як буде до того Виправдовуюсь, даремно віриш, до біса, хотіла приховати все досить логічними листами. Страшно залишитись ні з чим. Вкотре повторюю одні і ті самі помилки Але я ризикну, і ти вже не зарадиш нічим. Легковажна, віддам усе, лише б знову відчути той подих дотиків. Чекати ненавиджу, але я вкотре очікую. Я псих і сама собі вбивця й садист. Пробач, але і за солодкий обман цей дякую,.. Я зараз як без парашуту божевільний парашутист. Але хай геть затерта фраза Надія помирає останньою, Сподіваюсь наївна, що буде не так, як і того разу Знов недолюбов, псевдопочуття, і смішною здаюся собі і кохати нездатною. Страх безмежний, тільки я завжди хоробра Ти пробач, але у нас з тобою щастя не буде. Надто вірна собі і з душею своєю занадто добра. Чхати мені на те як це зі сторони виглядає і що скажуть люди. (Збірка "Ночі")
2018-08-22 17:00:43
3
0
Інші вірші поета
Не снись мені 03:05 Тому, хто був найближчим, а став ненависним Це просто ніч
Інші поети
Sunnii
@Sunnii
Liv
@L_Iv
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16881
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4172