Несказані слова
Смішна, років через 5 різниця буде непомітна, А поки що ти зовсім ще дитина. Наївне, миле, позитивне створіння, Мій світ для тебе надто сірий. Ти любиш короткі шортики, яскравий одяг, що облягає, Ти любиш пускати літачки і голосно сміятись, спокусливо волосся розпускаєш. Ти надто гаряча для мене і надто щаслива зі своєю свободою. Ти варта яскравих стосунків, і пристрасних пожеж і поряд з тобою я відчуваю себе нудною істотою. А я вже перегорів й наврядчи зумію ще раз. Ти варта любові без меж,  жовтогарячий її окрас. Варта уваги й турботи, як маленьке дитя. Незвичайна, цікава, неймовірна і скільки ж в тобі життя. Я краще мовчатиму, тобі вже не потрібні всі мої слова. Ні, я б закохався, правда. Але моя душа ще не зажила. Занадто ризиковано прикладати до рани гаряче. Сподіваюсь за ці несказані слова пробачиш. Таку як ти я, мабуть, більше не зустріну, а тебе вже втратив без повернення Ти будь щаслива, знаю будеш, а в моїй душі знову затемнення. (Збірка "Ночі")
2018-09-10 21:52:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5029