Якби ж я знала, що коється в моїй голові..
Якби ж я знала, що коється в моїй голові. Чого я хочу від себе і від інших. Я не закохана і річ не в тім, Що стерво, і підводжу усіх близьких. Я, мабуть, лише хочу відчувати власну значимість. Не хочу бути на побіччі, а по центру, Свого життя, своїх емоцій щирість Я варта й чесності з собою, а не лепту. Це правда, а як іншим пояснити.. Я ж не стараюсь місце біля сонця добиватись. Лише окраїну, де можна дивитись на небо і зірки, І хтось ще поруч щоб можна було посміятись. Дитячі бажання, але для мене це так важливо. Я потребую уваги до мене як до особистості. І хоч з потребами так як й в погоді мінливо, І хоч у цьому ніколи не буде безкорисності, Ми діємо кожен по своїй можливості. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:57:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4250
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985