Вже не маленька, та в дитинстві досі
Вже не маленька, так важко входити в доросле життя, не хочеться далеко відходити від стандартів. Сміюсь, коли варто було б покінчити з життям, вдаю сильну, коли можна було б зірватися з обриву. Ще зовсім юна, а така побита досвідом, і з острахом поглядую в майбутнє. Я не дурна, але і мудрою таку не назвеш, лише розгублені очі і щось всередині незабутнє. Я роблю ставки на щось дуже крихке, чому не втриматись і півгодини, Закоханість - це найболючіше, і таке ламке, коли весь світ вартує одної людини. Ну що ж, дорослою мене не назвеш, дитячі мрії - солодка вата і щоб любили. Така щаслива від з тобою долі хвилини, така нещасна від без тебе одної днини. Маленька ще для тих складних серйозних відносин, але не для страждань і болі, І вже достатньо доросла для складної долі, вже не маленька, та в дитинстві досі... (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:42:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2674
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2302