Тому, хто був найближчим, а став ненависним
Холод. Він всюди.
Він забирає всі сили.
Обпікаючі слова, стиснуті зуби.
Все, що можна, з прожерливістю вбили.
Ненависть, з натяком на страждання.
Це повторюватиметься до безкінечності.
Я б засуджувала на вигнання,
А вони ще не раз захочуть стабільності.
Хто ти? Як смієш ти прикидатися другом?
Зруйнував всю довіру, лицемірно давав, щоби потім забрати.
У смітник можеш кинути "стосунки із Богом".
Забирай своє "на показ" і не смій повертатись.
Не люблю тебе, ненавиджу навіть.
Ти зламав, мій дитячий закоханий образ.
Сам такою зробив, вирвав із серця покірливу радість.
Сліпо вірив своєму нестерпному слову і в той раз.
Залиши мене в спокої, не потрібні твої пусті вибачення.
Вже запізно казати "я шкодую", "я каюсь"
Чхати, як і тобі було завжди, і без перебільшення.
Бо я ж "стерво", ти сам так казав, не чекав, що зізнаюсь?
(Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:46:26
2
0