Тому, хто був найближчим, а став ненависним

Veronа

Холод. Він всюди. Він забирає всі сили. Обпікаючі слова, стиснуті зуби. Все, що можна, з прожерливістю вбили. Ненависть, з натяком на страждання. Це повторюватиметься до безкінечності. Я б засуджувала на вигнання, А вони ще не раз захочуть стабільності. Хто ти? Як смієш ти прикидатися другом? Зруйнував всю довіру, лицемірно давав, щоби потім забрати. У смітник можеш кинути "стосунки із Богом". Забирай своє "на показ" і не смій повертатись. Не люблю тебе, ненавиджу навіть. Ти зламав, мій дитячий закоханий образ. Сам такою зробив, вирвав із серця покірливу радість. Сліпо вірив своєму нестерпному слову і в той раз. Залиши мене в спокої, не потрібні твої пусті вибачення. Вже запізно казати "я шкодую", "я каюсь" Чхати, як і тобі було завжди, і без перебільшення. Бо я ж "стерво", ти сам так казав, не чекав, що зізнаюсь? (Збірка "Ночі")

2018-07-01 10:46:26

2

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3367

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1678