Мій кошмар
Може він завжди не спить. Той кошмар, що приходить щоночі. З острахом чекаю ту мить, Коли знов з'явиться на очі. Випий щось міцніше від чаю, Я споїти тебе за ціль не маю. Хай це щось солодке й терпке Збереже хоч на мить відчуття те хитке. Скільки слів байдужих і непотрібних. Ти в долонях тримала ніжність. Не марнуй мого часу, іди, уже пізно. Ніч забрала від тебе усіх благородних і гідних. Безсонні ночі бувають різними, Або безслівними, або спільними. Спробуй дотягнутись до душі, хтось шукає її роками. Але не торкайся брудними руками. Без вагань зазирни, що всередині? Моє почуття на самому дні. Ти його не побачиш, там темно. З острахом намагалась відчути - даремно.. Той кошмар - що я кликав його по імені. Він залишив гарячий відбиток в мені. Кожну ніч приходив, чекав на моє тепло. Я ж навмисно гасив усе, що в душі так пекло. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:30:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2162
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4334