Люба пані
Питання полягає в тому, Що ж все-таки викликає у вас втому? З вулиці слухати музику вітру, Дощові хмари, веселі діти? Питав я вас, моя люба пані А ваші очі були тьмяні-тьмяні. Мов тихий буревій, і магія! Усе було тоді у вас на вустах, Все про що ви так і не змогли сказать, Не мені, йому. О люба пані, скажіть мені Чом так мерехтять вогні У ваших очах, коли Мене немає поруч? Ваше серце – білий кришталь, Тремтить лиш коли з вами він. Не я, не я був у вас в думках. Не я був вашим бажанням, Безсмертним як дитяча мрія. У ваших думках він мов тоді – У віці вашого єднання. Не я там був, не я там буду. Проблема полягала в тому Що у вас викликав втому Лишень я і мої руки
2024-05-30 19:08:50
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1761
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4973