Люба пані
Питання полягає в тому, Що ж все-таки викликає у вас втому? З вулиці слухати музику вітру, Дощові хмари, веселі діти? Питав я вас, моя люба пані А ваші очі були тьмяні-тьмяні. Мов тихий буревій, і магія! Усе було тоді у вас на вустах, Все про що ви так і не змогли сказать, Не мені, йому. О люба пані, скажіть мені Чом так мерехтять вогні У ваших очах, коли Мене немає поруч? Ваше серце – білий кришталь, Тремтить лиш коли з вами він. Не я, не я був у вас в думках. Не я був вашим бажанням, Безсмертним як дитяча мрія. У ваших думках він мов тоді – У віці вашого єднання. Не я там був, не я там буду. Проблема полягала в тому Що у вас викликав втому Лишень я і мої руки
2024-05-30 19:08:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4049