Люба пані
Питання полягає в тому, Що ж все-таки викликає у вас втому? З вулиці слухати музику вітру, Дощові хмари, веселі діти? Питав я вас, моя люба пані А ваші очі були тьмяні-тьмяні. Мов тихий буревій, і магія! Усе було тоді у вас на вустах, Все про що ви так і не змогли сказать, Не мені, йому. О люба пані, скажіть мені Чом так мерехтять вогні У ваших очах, коли Мене немає поруч? Ваше серце – білий кришталь, Тремтить лиш коли з вами він. Не я, не я був у вас в думках. Не я був вашим бажанням, Безсмертним як дитяча мрія. У ваших думках він мов тоді – У віці вашого єднання. Не я там був, не я там буду. Проблема полягала в тому Що у вас викликав втому Лишень я і мої руки
2024-05-30 19:08:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1501
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1509