Привид
(18+)
Бути людиною якась токсична хуйня. Я набагато менший за свій одяг. Бути кимось така важка душевна праця. Я набагато менший за світ навколо. Якщо ти народився кимось, будь ним до кінця Щоб після смерті твоя душа точно не ожила. Привидом бути може не так й погано. Бути привидом людини якою був колись. Стерши пів світу в попіл, читаєш догани. Що на в світі добро, а що є погано. Я міг би бути чимось більше ніж це тіло. Очевидно, що я міг би бути кимось ще. Але я це сукупність хімічних реакцій В салаті з несподіванок і випадковостей. Я виграв свій квиток в життя, Але поки не зрозумів, що з ним робити. Привидом бути не так вже й погано, Людиною якою ніколи не міг стати. Ти звикаєш бути ніким, з'являються цікаві речі, Можливо бути кимось це насправді і є смішно. Ти більший за цей світ, якщо закрити очі. Це напевно єдина причина, Чому всі ховають погляди, коли щось питає дитина. Так смішно бути кимось, але будьмо щирі, Смішніше бути кимось кого ніколи не було. Тож будь привидом людини, якої ніколи не існувало – Будь їм кимось.
2023-10-20 14:14:38
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3219
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2946