Привид

Molly Walker

(18+)
Бути людиною якась токсична хуйня. Я набагато менший за свій одяг. Бути кимось така важка душевна праця. Я набагато менший за світ навколо. Якщо ти народився кимось, будь ним до кінця Щоб після смерті твоя душа точно не ожила. Привидом бути може не так й погано. Бути привидом людини якою був колись. Стерши пів світу в попіл, читаєш догани. Що на в світі добро, а що є погано. Я міг би бути чимось більше ніж це тіло. Очевидно, що я міг би бути кимось ще. Але я це сукупність хімічних реакцій В салаті з несподіванок і випадковостей. Я виграв свій квиток в життя, Але поки не зрозумів, що з ним робити. Привидом бути не так вже й погано, Людиною якою ніколи не міг стати. Ти звикаєш бути ніким, з'являються цікаві речі, Можливо бути кимось це насправді і є смішно. Ти більший за цей світ, якщо закрити очі. Це напевно єдина причина, Чому всі ховають погляди, коли щось питає дитина. Так смішно бути кимось, але будьмо щирі, Смішніше бути кимось кого ніколи не було. Тож будь привидом людини, якої ніколи не існувало – Будь їм кимось.

2023-10-20 14:14:38

2

0

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1467

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1199