Про життЯ.

Myrka Klantyuk

Життя коротке?Ні!Воно безмежне! Ти думаєш - роки ідуть ,вони летять А юність рветься в груди незалежна , Дорослим стати всі чомусь спішать А я так хочу мить цю зупинити , Дитинство міцно стиснути в руці Я так ще хочу безтурботно жити І не витрати сльози на щоці ... Як крапельки дощу стрибати по калюжам , Як сонця промені всміхатися росі , Гойдатися на крилах вітру дужих Як сакури , зацвісти на весні . Я знаю - збережу у собі віру В людей , в добро , у себе і в любов Настане мир , повернеться довіра Немов молитву шепочу знов і знов.

2018-04-24 14:39:23

Інші вірші поета

Подарунок Життя-це не просто Неня.. Для бабусі...

Інші поети

Олежка

@Dzelin

MaggieB

@MaggieB

Domina Mortem

@_Domina_Mortem_

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8542

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11168