Друг
А знаєш друже, падають сніжинки Так хочеться тобі сказать що ця зима іде, але розійшлись з тобою всі стежини а спогади чіпляють тільки заживе Як згадуєш колись як ми гуляли і дарували один одному думки про те, що довго так блукали і не діставали цієї теплоти. Як разом на качелях цих катались як у дитинство падали завжди. І про те як будували плани Але усі пропали вже вони І ми уже не діти виросли давно І усі розмови стерлись в порошок Тепер є інші плани. І люди і думки. Але завжди в сердечку залишишся ти тільки під знаком дружби й теплоти
2021-03-15 22:40:41
6
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2618
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1262