Власний світ
Переді мною світ — у барвах і блиску, Та темне чорнило — як слід на записку. Затьмарило тіло, зробило його — Немовби без права творити добро. Дзеркало мовчить, але світ промовляє: «Поглянь! Що в очах твоїх спить, виглядає?» Та розум в тумані, серце в бою, Я корені болю в душі дістаю. Це серце — не крихке, а крик уночі, Що просить очиститись — в правді, в тиші. Я йду у глибини, де істина спить, Щоб знову в цій шкірі навчитися жить.
2025-04-17 23:46:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8474
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5658