Власний світ
Переді мною світ — у барвах і блиску, Та темне чорнило — як слід на записку. Затьмарило тіло, зробило його — Немовби без права творити добро. Дзеркало мовчить, але світ промовляє: «Поглянь! Що в очах твоїх спить, виглядає?» Та розум в тумані, серце в бою, Я корені болю в душі дістаю. Це серце — не крихке, а крик уночі, Що просить очиститись — в правді, в тиші. Я йду у глибини, де істина спить, Щоб знову в цій шкірі навчитися жить.
2025-04-17 23:46:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3758
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9387