Власний світ
Переді мною світ — у барвах і блиску,
Та темне чорнило — як слід на записку.
Затьмарило тіло, зробило його —
Немовби без права творити добро.
Дзеркало мовчить, але світ промовляє:
«Поглянь! Що в очах твоїх спить, виглядає?»
Та розум в тумані, серце в бою,
Я корені болю в душі дістаю.
Це серце — не крихке, а крик уночі,
Що просить очиститись — в правді, в тиші.
Я йду у глибини, де істина спить,
Щоб знову в цій шкірі навчитися жить.
2025-04-17 23:46:26
0
0