Власний світ
Kaila Daivis
Переді мною світ — у барвах і блиску, Та темне чорнило — як слід на записку. Затьмарило тіло, зробило його — Немовби без права творити добро. Дзеркало мовчить, але світ промовляє: «Поглянь! Що в очах твоїх спить, виглядає?» Та розум в тумані, серце в бою, Я корені болю в душі дістаю. Це серце — не крихке, а крик уночі, Що просить очиститись — в правді, в тиші. Я йду у глибини, де істина спить, Щоб знову в цій шкірі навчитися жить.
2025-04-17 23:46:26
1
0
Інші вірші поета
Порив фантазій Приховане кохання
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9043
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4680