Приховане кохання
Як я тебе кохав, а ти не знала! В моїх думках обличчя твоє поставало. Як перший раз за руку ти взяла. В той час моє серце завмирало. Я бачив посмішку в устах твоїх, як ти читала в голос мені книги . І кожен раз я зупиняв тебе на слові, щоб поглянути на очі, що вкрили зорі. Я ледь не вмер, а ти життя моє спасла, словами повертала до буття! А може ти про мене все вже знала? І виявляла непомітні почуття. Та перший поцілунок, проковтнув зі смутком , а ти ковтала сльози на прощання. Тоді покинув в той день тебе швидким я рухом В думках сказав: "Бувай, моє кохання!" А час розлуки наче вічність всю тривав Як я тебе тоді чекав, у снах своїх шукав... Та побачивши тебе! Відчув, як ніжно пригорнула ти мене...
2024-10-04 20:33:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539