Блог
Всі
Новини, Думки вголос, Питання
В мене часто виникають думки, чи продовжувати книгу над, якою я наданий момент працюю👇
https://www.surgebook.com/narnia_cnnf/book/short
Річ у тім, що кожний новий розділ я викладаю через довгий час.Причина в тому, що на даний момент я навчаюся і практично маю обмаль часу писати. Проте все таки залишати недописану книгу ненормально, тому все таки продовжу її писати...
Мені приємно буде почути відгуки, щодо моєї історії.
І просто бажаю всім вам писати і йти до цілі, не зупиняється.Навіть, якщо безліч підстав кинути, але це ж таке саме божевілля, як вчитися на когось, а потім просто напросто піти геть.Мені здається, що у кожного з вас така ситуація була, тобто своєрідне розчарування в собі.Звичайно не кожен ладен визнати, що таке траплялося, або ж відбувається просто зараз.
2
60
Новини, Думки вголос, Цитати
Вмийся дотиком повітря, відчуй за спиною крила. Спробуй на смак повітря. Лети, торкаючись хмар, які зникають на твоїй долоні. Чується незрівнянний присмак свіжості. Ці слабкі, глухі ноти неба, зафарбовані у вечірні кольори. Блакитний з оранджевим розписані, немов на палітрі. Повітря, наче тримає твоє тіло, відчуваєш нестримну легкість. Ти летиш! Контури неба, тишина слів, ніжні звуки, погасли у надрах землі.
Ти дихаєш! Ці почуття переплітаються в одне ціле. Ця гра неба і думок, чистих пастельних кольорів...
Вітер, незрівнянний вітер, тільки дотик, тільки відчуття своєрідного спокою. Руки і незбагненність, чистий простір і біла холодна вуаль.
Відблиск проміння сонця, очі не можуть відволіктися. Я хочу це бачити, відтворювати в своїй уяві. Світло, що світить, відбиваючись, спалах, крик спокою. Відчуття приємного холоду. Невідоме, що торкається душі. Незбагненні кроки і враження, що за спиною крила волі...
2
54
Новини
Моя нова книга "Short" , сподіваюся вам сподобається книга. Щойно написаний перший розділ. Приємного читання.😊https://www.surgebook.com/narnia_cnnf/book/short
5
51
Книги
Всі
Вірші
Всі
Власний світ
Переді мною світ — у барвах і блиску,
Та темне чорнило — як слід на записку.
Затьмарило тіло, зробило його —
Немовби без права творити добро.
Дзеркало мовчить, але світ промовляє:
«Поглянь! Що в очах твоїх спить, виглядає?»
Та розум в тумані, серце в бою,
Я корені болю в душі дістаю.
Це серце — не крихке, а крик уночі,
Що просить очиститись — в правді, в тиші.
Я йду у глибини, де істина спить,
Щоб знову в цій шкірі навчитися жить.
1
0
109
Приховане кохання
Як я тебе кохав, а ти не знала!
В моїх думках обличчя твоє поставало.
Як перший раз за руку ти взяла.
В той час моє серце завмирало.
Я бачив посмішку в устах твоїх,
як ти читала в голос мені книги .
І кожен раз я зупиняв тебе на слові,
щоб поглянути на очі, що вкрили зорі.
Я ледь не вмер, а ти життя моє спасла,
словами повертала до буття!
А може ти про мене все вже знала?
І виявляла непомітні почуття.
Та перший поцілунок, проковтнув зі смутком ,
а ти ковтала сльози на прощання.
Тоді покинув в той день тебе швидким я рухом
В думках сказав: "Бувай, моє кохання!"
А час розлуки наче вічність всю тривав
Як я тебе тоді чекав, у снах своїх шукав...
Та побачивши тебе!
Відчув, як ніжно пригорнула ти мене...
1
0
136
Порив фантазій
Пиши, говорить голос у нутрі
Пиши коли серце томиться в житті!
Перо торкається паперу
Виводячи чорнилом світ
Оживляючи кожну літеру
Продовжуючи історії вік.
І лиються слова із уст моїх
Шукаю я доріг самотніх....
Щоб і дерева мали змогу вчути слова
Що промовляє спокійна душа.
І свіжість проникає в серце
І прагнуть руки обійняти вітер.
Дзюркоче десь джерельце
Душа на мить заквітне.
Уява-дивовижне місце!
0
0
155
