А хочеш? Заварю смачного чаю...
Ти хочеш кави? Може краще чаю? Долоням холодно. Зігрітися пора. Ти знаєш, я так часто помічаю, Не вистачає людям затишку й добра. Тобі із медом? Може трав'яного? Або імбирного з лимоном - смакота. Ще холодно? Нічого тут страшного. Таке буває, то душевна пустота. Тримай міцніше. Чуєш? Зігріває, Теплом наповнює, приємний аромат. Нехай душа по краплі оживає, В її будинку знову більшає кімнат. Ковток повільно збуджує уяву. В далеких схованках знайдеться позитив, І все, що досі було не цікавим Нових зазнає кардинальних коректив. А хочеш? Заварю смачного чаю...       25.12.18
2019-01-02 14:25:45
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Екатерина Ставрогина
от этих строк веет теплотой
Відповісти
2019-01-02 14:36:35
1
Наталья Кропивницкая
@Екатерина Ставрогина Пусть Вам будет тепло на душе в эти зимние дни, Екатерина. ☕
Відповісти
2019-01-02 14:38:15
Подобається
Екатерина Ставрогина
Відповісти
2019-01-02 14:39:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5196
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2518