А хочеш? Заварю смачного чаю...
Наталья Кропивницкая
Ти хочеш кави? Може краще чаю? Долоням холодно. Зігрітися пора. Ти знаєш, я так часто помічаю, Не вистачає людям затишку й добра. Тобі із медом? Може трав'яного? Або імбирного з лимоном - смакота. Ще холодно? Нічого тут страшного. Таке буває, то душевна пустота. Тримай міцніше. Чуєш? Зігріває, Теплом наповнює, приємний аромат. Нехай душа по краплі оживає, В її будинку знову більшає кімнат. Ковток повільно збуджує уяву. В далеких схованках знайдеться позитив, І все, що досі було не цікавим Нових зазнає кардинальних коректив. А хочеш? Заварю смачного чаю...       25.12.18
2019-01-02 14:25:45
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Екатерина Ставрогина
от этих строк веет теплотой
Відповісти
2019-01-02 14:36:35
1
Наталья Кропивницкая
@Екатерина Ставрогина Пусть Вам будет тепло на душе в эти зимние дни, Екатерина. ☕
Відповісти
2019-01-02 14:38:15
Подобається
Екатерина Ставрогина
@Наталья Кропивницкая Спасибо
Відповісти
2019-01-02 14:39:39
Подобається
Інші вірші поета
В твоєму волоссі заплуталась тиша... ДЗВОНИ ПЕЧАЛІ (в.к.) А сонце втікає світити на іншому боці планети... Ніхто...
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Helen Monthly
@helen_monthly
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3516
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10556