А хочеш? Заварю смачного чаю...
Наталья Кропивницкая
Ти хочеш кави? Може краще чаю? Долоням холодно. Зігрітися пора. Ти знаєш, я так часто помічаю, Не вистачає людям затишку й добра. Тобі із медом? Може трав'яного? Або імбирного з лимоном - смакота. Ще холодно? Нічого тут страшного. Таке буває, то душевна пустота. Тримай міцніше. Чуєш? Зігріває, Теплом наповнює, приємний аромат. Нехай душа по краплі оживає, В її будинку знову більшає кімнат. Ковток повільно збуджує уяву. В далеких схованках знайдеться позитив, І все, що досі було не цікавим Нових зазнає кардинальних коректив. А хочеш? Заварю смачного чаю...       25.12.18
2019-01-02 14:25:45
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Екатерина Ставрогина
от этих строк веет теплотой
Відповісти
2019-01-02 14:36:35
1
Наталья Кропивницкая
@Екатерина Ставрогина Пусть Вам будет тепло на душе в эти зимние дни, Екатерина. ☕
Відповісти
2019-01-02 14:38:15
Подобається
Екатерина Ставрогина
@Наталья Кропивницкая Спасибо
Відповісти
2019-01-02 14:39:39
Подобається
Інші вірші поета
Угода з янголом Одним словом РОЗСЛАБСЯ Я навчилась думками літати Щасливий момент єдиний
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1564
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3982