Безсоння
Заплутались, умить змінились,  Всі мрії, втомлені думки. Та іншого не залишилось,  Як мовчки рахувать зірки.  Лічити… поки є терпіння…  Інакше знову не заснеш.  Примари малювати тінню,  Все доки місця не знайдеш.  Та знов холодне підвіконня,  І смужки від зірок на склі,  Ти знов рахуєш, мов з просоння  Забула вкотре, кількість їх.  Порожнім поглядом блукаєш,  Шукаєш, а чого не зна.  Себе від когось мов ховаєш,  Де порятунок уві снах? І знов думки, як божевілля,  Занадто стискують тебе.  Чомусь дратує все довкілля.  Чекаєш доки не заснеш.  01.11.1998р. 
2018-11-14 19:48:13
7
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9442
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1720