Безсоння
Заплутались, умить змінились,
Всі мрії, втомлені думки.
Та іншого не залишилось,
Як мовчки рахувать зірки.
Лічити… поки є терпіння…
Інакше знову не заснеш.
Примари малювати тінню,
Все доки місця не знайдеш.
Та знов холодне підвіконня,
І смужки від зірок на склі,
Ти знов рахуєш, мов з просоння
Забула вкотре, кількість їх.
Порожнім поглядом блукаєш,
Шукаєш, а чого не зна.
Себе від когось мов ховаєш,
Де порятунок уві снах?
І знов думки, як божевілля,
Занадто стискують тебе.
Чомусь дратує все довкілля.
Чекаєш доки не заснеш.
01.11.1998р.
2018-11-14 19:48:13
7
0