Ламай мене
Наталья Кропивницкая
Ламай мене, до відчаю, до болю,  Візьми мій подих у полон слізьми.  Можливо, що судилося з тобою  Знайти болючий вихід із пітьми.  Відчуй мене, як вітер відчуває,  Почуй мене, як тиша уночі.  Нехай безмежний всесвіт зачекає,  Ми іншого сьогодні слухачі.  Ламай мене, до істини простої,  Душа тремтить, гамуючи цей біль,  Ніколи не залишиться глухою  До слів, які почуті мимовіль.  Знайди мене, не дай упасти в прірву,  Нагадуй знов, чому болить душа.  Можливо, що із пам'яті я вирву  Все те, що досі розум залишав.        Ламай мене...                        Рятуй мене ...                                      Лікуй мене...                  05.11.2018
2019-01-09 14:20:16
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Your D
Классный стих)))
Відповісти
2019-01-09 15:06:54
1
Наталья Кропивницкая
@Your D дякую)
Відповісти
2019-01-09 15:41:00
Подобається
Інші вірші поета
Обійми мене Ніхто... Подаруйте мені крила Ранкова усмішка
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567