Ламай мене
Наталья Кропивницкая
Ламай мене, до відчаю, до болю,  Візьми мій подих у полон слізьми.  Можливо, що судилося з тобою  Знайти болючий вихід із пітьми.  Відчуй мене, як вітер відчуває,  Почуй мене, як тиша уночі.  Нехай безмежний всесвіт зачекає,  Ми іншого сьогодні слухачі.  Ламай мене, до істини простої,  Душа тремтить, гамуючи цей біль,  Ніколи не залишиться глухою  До слів, які почуті мимовіль.  Знайди мене, не дай упасти в прірву,  Нагадуй знов, чому болить душа.  Можливо, що із пам'яті я вирву  Все те, що досі розум залишав.        Ламай мене...                        Рятуй мене ...                                      Лікуй мене...                  05.11.2018
2019-01-09 14:20:16
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Your D
Классный стих)))
Відповісти
2019-01-09 15:06:54
1
Наталья Кропивницкая
@Your D дякую)
Відповісти
2019-01-09 15:41:00
Подобається
Інші вірші поета
Поки ще не пізно Одним словом РОЗСЛАБСЯ І все ж трапляються дива Безсоння
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2090
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12571