Ламай мене
Наталья Кропивницкая
Ламай мене, до відчаю, до болю,  Візьми мій подих у полон слізьми.  Можливо, що судилося з тобою  Знайти болючий вихід із пітьми.  Відчуй мене, як вітер відчуває,  Почуй мене, як тиша уночі.  Нехай безмежний всесвіт зачекає,  Ми іншого сьогодні слухачі.  Ламай мене, до істини простої,  Душа тремтить, гамуючи цей біль,  Ніколи не залишиться глухою  До слів, які почуті мимовіль.  Знайди мене, не дай упасти в прірву,  Нагадуй знов, чому болить душа.  Можливо, що із пам'яті я вирву  Все те, що досі розум залишав.        Ламай мене...                        Рятуй мене ...                                      Лікуй мене...                  05.11.2018
2019-01-09 14:20:16
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Your D
Классный стих)))
Відповісти
2019-01-09 15:06:54
1
Наталья Кропивницкая
@Your D дякую)
Відповісти
2019-01-09 15:41:00
Подобається
Інші вірші поета
В минулий світ немає вороття Кожному своє Вакуум думок Що кожна ніч приховує в собі?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3557
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4540