Буденність
Наталья Кропивницкая
Буденність інколи стирає межі І кожен день стає немов кліше, Свідомість зачиняється у вежі, Чекаючи світанку ще, і ще.
2020-06-15 06:41:14
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Дуже точно сказано)
Відповісти
2020-06-15 19:38:10
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Це життя, але хай позитивні події змінюють цей ритм!)
Відповісти
2020-06-16 07:22:58
Подобається
Наталья Кропивницкая
😉 Дякую за відгук.
Відповісти
2020-09-15 18:48:54
Подобається
Інші вірші поета
Монологи Щасливий момент єдиний Я навчилась думками літати Я сьогодні тебе не бачила
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1764
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3953