Буденність
Наталья Кропивницкая
Буденність інколи стирає межі І кожен день стає немов кліше, Свідомість зачиняється у вежі, Чекаючи світанку ще, і ще.
2020-06-15 06:41:14
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Дуже точно сказано)
Відповісти
2020-06-15 19:38:10
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Це життя, але хай позитивні події змінюють цей ритм!)
Відповісти
2020-06-16 07:22:58
Подобається
Наталья Кропивницкая
😉 Дякую за відгук.
Відповісти
2020-09-15 18:48:54
Подобається
Інші вірші поета
З першим днем весни І все ж трапляються дива Подаруйте мені крила Останній трамвай
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4505