Живи ...
У труднощах собі не дай зламатись І сонце не ховай за темні штори. Щоранку день продовжує повтори І навіть не збирається здаватись. Щороку квітнуть навесні дерева, Радіючи промінчику світила, А ти душею вже осиротіла, Камінням загромадила джерела. Наснагу здатна віднайти людина, Та має сили просто далі жити. Шляхи по різному нитками зшиті, Не тільки світлою буває днина. Незрячий здатен бачити прекрасне, Прикутий також вміє мандрувати. Той, хто боїться  — здатен вибирати. Вогонь життя в серцях людей не згасне. 24.11.2020
2021-02-03 13:10:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2500
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1989