Живи ...
Наталья Кропивницкая
У труднощах собі не дай зламатись І сонце не ховай за темні штори. Щоранку день продовжує повтори І навіть не збирається здаватись. Щороку квітнуть навесні дерева, Радіючи промінчику світила, А ти душею вже осиротіла, Камінням загромадила джерела. Наснагу здатна віднайти людина, Та має сили просто далі жити. Шляхи по різному нитками зшиті, Не тільки світлою буває днина. Незрячий здатен бачити прекрасне, Прикутий також вміє мандрувати. Той, хто боїться  — здатен вибирати. Вогонь життя в серцях людей не згасне. 24.11.2020
2021-02-03 13:10:08
3
0
Інші вірші поета
Шалений світ З першим днем весни А хочеш? Заварю смачного чаю... Подаруйте мені крила
Інші поети
Mary
@Marin_98
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5168
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10842