Монологи
Наталья Кропивницкая
Заспокоюй свої монологи, непотрібно свідомість картати та щоразу саджати за грати де вирують нестерпні тривоги. Відчувається стан божевілля – гамівна знову тисне сорочка. На папері нерівні рядочки влаштували безглузде свавілля. Не затиснеш безмежне у крапку не отримавши вибуху хвилю.    Онімілі слова є безсилі. По сорочці чорнилами ляпки. До світанку хвилин безкінечність видозмінює бачення часу, перетворює мозок на масу та спростовує мови доречність. Виринай же, набравши повітря, відштовхнись ти нарешті щосили, тебе іншого змалечку вчили, що яскрава життєва палітра. 12.05.2020
2020-05-12 12:26:40
10
0
Інші вірші поета
В твоєму волоссі заплуталась тиша... Угода з янголом Гармонія Одним словом РОЗСЛАБСЯ
Інші поети
Nata Poshedyn
@nataposhedyn
Анастасія
@_Anastasia_YL
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3501
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2653