Монологи
Наталья Кропивницкая
Заспокоюй свої монологи, непотрібно свідомість картати та щоразу саджати за грати де вирують нестерпні тривоги. Відчувається стан божевілля – гамівна знову тисне сорочка. На папері нерівні рядочки влаштували безглузде свавілля. Не затиснеш безмежне у крапку не отримавши вибуху хвилю.    Онімілі слова є безсилі. По сорочці чорнилами ляпки. До світанку хвилин безкінечність видозмінює бачення часу, перетворює мозок на масу та спростовує мови доречність. Виринай же, набравши повітря, відштовхнись ти нарешті щосили, тебе іншого змалечку вчили, що яскрава життєва палітра. 12.05.2020
2020-05-12 12:26:40
10
0
Інші вірші поета
Гроза Обійми мене Нехай трапляються дива Щасливий момент єдиний
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4941