В унісон з душею
Наталья Кропивницкая
На столі знов рум'яний багет. Перевагу для чаю — ромашці. Запашний, у фарфоровій чашці, свіжий чай поміж давніх газет. Вітерець у відкрите вікно невагомі колише фіранки, відкриваючи вид на альтанку, він до саду нас кличе давно. Золотаве проміння на стіл опустило й розсипало сонце. Випадкові тобі незнайомці також люблять платівки вініл. Загадковий та лагідний сон, що наснився в середині ночі, покидати до ранку не хоче, бо душа з ним твоя в унісон.  22.05.19
2019-06-27 07:15:08
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валерія Долінос
Дуже гарно, перечитала багато разів
Відповісти
2019-06-27 09:10:38
1
Наталья Кропивницкая
@Валерія Долінос Дякую 🤗 Затишку у Вашій душі 🌼
Відповісти
2019-06-27 09:17:20
1
Інші вірші поета
А сонце втікає світити на іншому боці планети... З наступаючим новим роком! Молитва за неї Безсоння
Інші поети
11:11
@light_blue
Uina Ku
@mayor_hija
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4655