В унісон з душею
Наталья Кропивницкая
На столі знов рум'яний багет. Перевагу для чаю — ромашці. Запашний, у фарфоровій чашці, свіжий чай поміж давніх газет. Вітерець у відкрите вікно невагомі колише фіранки, відкриваючи вид на альтанку, він до саду нас кличе давно. Золотаве проміння на стіл опустило й розсипало сонце. Випадкові тобі незнайомці також люблять платівки вініл. Загадковий та лагідний сон, що наснився в середині ночі, покидати до ранку не хоче, бо душа з ним твоя в унісон.  22.05.19
2019-06-27 07:15:08
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валерія Долінос
Дуже гарно, перечитала багато разів
Відповісти
2019-06-27 09:10:38
1
Наталья Кропивницкая
@Валерія Долінос Дякую 🤗 Затишку у Вашій душі 🌼
Відповісти
2019-06-27 09:17:20
1
Інші вірші поета
Щасливий момент єдиний Запрограмуй) І все ж трапляються дива З першим днем весни
Інші поети
somewhere
@somewhere
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2880