В унісон з душею
Наталья Кропивницкая
На столі знов рум'яний багет. Перевагу для чаю — ромашці. Запашний, у фарфоровій чашці, свіжий чай поміж давніх газет. Вітерець у відкрите вікно невагомі колише фіранки, відкриваючи вид на альтанку, він до саду нас кличе давно. Золотаве проміння на стіл опустило й розсипало сонце. Випадкові тобі незнайомці також люблять платівки вініл. Загадковий та лагідний сон, що наснився в середині ночі, покидати до ранку не хоче, бо душа з ним твоя в унісон.  22.05.19
2019-06-27 07:15:08
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валерія Долінос
Дуже гарно, перечитала багато разів
Відповісти
2019-06-27 09:10:38
1
Наталья Кропивницкая
@Валерія Долінос Дякую 🤗 Затишку у Вашій душі 🌼
Відповісти
2019-06-27 09:17:20
1
Інші вірші поета
Щасливий момент єдиний Нехай трапляються дива Стіни не є завершенням шляху Поки ще не пізно
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9376
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3644