Творці
Незграбність думок нас захоплює. Такий собі Декаданс. Примарність? життя нам погрожує. Я хвилююсь! А жити ще час? Світ - полон , що керує хворобами. Прірва відчаю - ми митці. Естетичність знедолимо спробами, Він творець ? а чи ми Творці ? Аморальність чи все ж таки прикрість ? Занепад наново? Знов регрес? Дай мені чортову дійсність! Я ненавиджу хворобливий прогрес. Ілюзія.. чисте світу творіння, Однак Я один абсолютний протест. Він шепоче : «Жива! Ось коріння» Та на шкірі пече знов підтекст. Сама до себе іще попитаю: Помирати давно уже час ? Однак ні! Свою роль ще зіграю Створим дійсність не гірше за Вас.
2021-10-04 11:50:56
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3710
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1871