Покохай …
Анастасия Богорад
Покохай мене десь у червні серед запаху кави з кав‘ярень І бузку і ромашок , бо в серпні Я лишуся одним з твоїх марень Ми плечем до плеча навіть в спеку Голосніше за шум магістралі Я проклинаю зиму далеку І бузку подарую сценарій На світлині лишуся щаслива А вином ми розвіємо тишу Ніжна шкіра тебе оп‘янила А цілунки на стегнах - нишком Кров з молоком, ефектна фігура Опіки поглядом наче від сонця Тобі без мене життя - то тортура Прокляття, зрада ? Тож хто це ? Я можливо лишуся велика Тож Молися на мене , юначе П‘янка як вино ,я квітка Хоча й кажуть , що квіти не плачуть
2022-01-15 20:15:54
3
0
Інші вірші поета
Занадто Творці
Інші поети
Fantasy Queen
@clear_argent
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1433
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270