Покохай …

Анастасия Богорад

Покохай мене десь у червні серед запаху кави з кав‘ярень І бузку і ромашок , бо в серпні Я лишуся одним з твоїх марень Ми плечем до плеча навіть в спеку Голосніше за шум магістралі Я проклинаю зиму далеку І бузку подарую сценарій На світлині лишуся щаслива А вином ми розвіємо тишу Ніжна шкіра тебе оп‘янила А цілунки на стегнах - нишком Кров з молоком, ефектна фігура Опіки поглядом наче від сонця Тобі без мене життя - то тортура Прокляття, зрада ? Тож хто це ? Я можливо лишуся велика Тож Молися на мене , юначе П‘янка як вино ,я квітка Хоча й кажуть , що квіти не плачуть

2022-01-15 20:15:54

Інші вірші поета

Творці Занадто

Інші поети

John Sarah

@Watiri

Adara Halley

@adarahalley

Юліана

@babasia

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5767

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2803