Палаю
Ця весна тепер не така,як раніше Але вона досі нагадує про тебе Все змінилось і стало для нас інше І немає дзвінків,що нагадують про мене Мої крила згоріли у вирі наших почуттів І я тепер не лечу, до тебе моя мила Не залишилось більше життів І нас тепер розділяє не одна миля Хвиля темряви поглинула моє сердце І забрала навіки мою темну душу Не розумію,я себе і для чого все це Але моя рука готова зарядити кулю Всі,хто зараз поряд-дуже далеко І ніхто не розуміє мої самотні думки Я кожного дня дивлюсь на небо І бачу,як летять у вирій птахи Хотів би,я птахом бути,але не літаю Лише подумки десь під небесами І як фенікс вогнем все більше палаю Але,ми тепер не кохаємо сердцями Блукаю самотніми стежинками І шукаю сліди,які ведуть до раю Небо затягнуло густими хмаринками І що буде далі,я досі так і не знаю
2020-03-02 16:08:50
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Hellebore #СКРИП Spirit
Могу перевести)
Відповісти
2020-03-02 17:46:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2607
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3213