Палаю
Ця весна тепер не така,як раніше
Але вона досі нагадує про тебе
Все змінилось і стало для нас інше
І немає дзвінків,що нагадують про мене
Мої крила згоріли у вирі наших почуттів
І я тепер не лечу, до тебе моя мила
Не залишилось більше життів
І нас тепер розділяє не одна миля
Хвиля темряви поглинула моє сердце
І забрала навіки мою темну душу
Не розумію,я себе і для чого все це
Але моя рука готова зарядити кулю
Всі,хто зараз поряд-дуже далеко
І ніхто не розуміє мої самотні думки
Я кожного дня дивлюсь на небо
І бачу,як летять у вирій птахи
Хотів би,я птахом бути,але не літаю
Лише подумки десь під небесами
І як фенікс вогнем все більше палаю
Але,ми тепер не кохаємо сердцями
Блукаю самотніми стежинками
І шукаю сліди,які ведуть до раю
Небо затягнуло густими хмаринками
І що буде далі,я досі так і не знаю
02.03.2020
9
1