Палаю
Hellebore #СКРИП Spirit
Ця весна тепер не така,як раніше Але вона досі нагадує про тебе Все змінилось і стало для нас інше І немає дзвінків,що нагадують про мене Мої крила згоріли у вирі наших почуттів І я тепер не лечу, до тебе моя мила Не залишилось більше життів І нас тепер розділяє не одна миля Хвиля темряви поглинула моє сердце І забрала навіки мою темну душу Не розумію,я себе і для чого все це Але моя рука готова зарядити кулю Всі,хто зараз поряд-дуже далеко І ніхто не розуміє мої самотні думки Я кожного дня дивлюсь на небо І бачу,як летять у вирій птахи Хотів би,я птахом бути,але не літаю Лише подумки десь під небесами І як фенікс вогнем все більше палаю Але,ми тепер не кохаємо сердцями Блукаю самотніми стежинками І шукаю сліди,які ведуть до раю Небо затягнуло густими хмаринками І що буде далі,я досі так і не знаю
2020-03-02 16:08:50
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Hellebore #СКРИП Spirit
Могу перевести)
Відповісти
2020-03-02 17:46:44
Подобається
Інші вірші поета
Тільки злість Кров Думки Я пам'ятаю
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2064
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3786