Палаю
Ця весна тепер не така,як раніше Але вона досі нагадує про тебе Все змінилось і стало для нас інше І немає дзвінків,що нагадують про мене Мої крила згоріли у вирі наших почуттів І я тепер не лечу, до тебе моя мила Не залишилось більше життів І нас тепер розділяє не одна миля Хвиля темряви поглинула моє сердце І забрала навіки мою темну душу Не розумію,я себе і для чого все це Але моя рука готова зарядити кулю Всі,хто зараз поряд-дуже далеко І ніхто не розуміє мої самотні думки Я кожного дня дивлюсь на небо І бачу,як летять у вирій птахи Хотів би,я птахом бути,але не літаю Лише подумки десь під небесами І як фенікс вогнем все більше палаю Але,ми тепер не кохаємо сердцями Блукаю самотніми стежинками І шукаю сліди,які ведуть до раю Небо затягнуло густими хмаринками І що буде далі,я досі так і не знаю
2020-03-02 16:08:50
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Hellebore #СКРИП Spirit
Могу перевести)
Відповісти
2020-03-02 17:46:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4209
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2334