Палаю
Ця весна тепер не така,як раніше Але вона досі нагадує про тебе Все змінилось і стало для нас інше І немає дзвінків,що нагадують про мене Мої крила згоріли у вирі наших почуттів І я тепер не лечу, до тебе моя мила Не залишилось більше життів І нас тепер розділяє не одна миля Хвиля темряви поглинула моє сердце І забрала навіки мою темну душу Не розумію,я себе і для чого все це Але моя рука готова зарядити кулю Всі,хто зараз поряд-дуже далеко І ніхто не розуміє мої самотні думки Я кожного дня дивлюсь на небо І бачу,як летять у вирій птахи Хотів би,я птахом бути,але не літаю Лише подумки десь під небесами І як фенікс вогнем все більше палаю Але,ми тепер не кохаємо сердцями Блукаю самотніми стежинками І шукаю сліди,які ведуть до раю Небо затягнуло густими хмаринками І що буде далі,я досі так і не знаю
2020-03-02 16:08:50
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Hellebore #СКРИП Spirit
Могу перевести)
Відповісти
2020-03-02 17:46:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4811
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6475