Я пам'ятаю
Так хочеться інколи почути Знайомий голос в телефоні Або обійми її ніжні відчути І з нею залишитися на самоті Так не вистачає теплих слів Так хочу,я побачити її знов Так хочу,я не відчувати сліз Так хочу,я більше з нею розмов Я пам'ятаю голос твій сонний Я пам'ятаю твою улюблену книгу Я пам'ятаю сон,той дивний Я пам'ятаю все,але відчуваю кригу Залишилися лише спогади про тебе Може так треба,може це помилка Ти,мабуть,забула вже про мене Але ще є в душі спогадів жилка Зараз живем кожен своїм життям Інколи перекидуємося словами Не даємо більше волю нашим почуттям І тепер,ми блукаєм різними дорогами В кожного життя тепер з порогами Підібратися не просто тепер до душі Серце розпороте батогами І не має більше спільної мрії...
2020-01-17 01:25:25
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2264
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1774