Я пам'ятаю
Так хочеться інколи почути Знайомий голос в телефоні Або обійми її ніжні відчути І з нею залишитися на самоті Так не вистачає теплих слів Так хочу,я побачити її знов Так хочу,я не відчувати сліз Так хочу,я більше з нею розмов Я пам'ятаю голос твій сонний Я пам'ятаю твою улюблену книгу Я пам'ятаю сон,той дивний Я пам'ятаю все,але відчуваю кригу Залишилися лише спогади про тебе Може так треба,може це помилка Ти,мабуть,забула вже про мене Але ще є в душі спогадів жилка Зараз живем кожен своїм життям Інколи перекидуємося словами Не даємо більше волю нашим почуттям І тепер,ми блукаєм різними дорогами В кожного життя тепер з порогами Підібратися не просто тепер до душі Серце розпороте батогами І не має більше спільної мрії...
2020-01-17 01:25:25
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3621
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5585