رساله

Neekoo

اذا كنت تكتب لاجل المشاهدات لاجل المتابعين لاجل الشهره او لان الجميع يكتب . فتوقف ..!! ارجوك توقف . الكتابه هي متعه مشاعر حب حماس شغف! . لا تكتب تراهات ارجوك..املا حروفك بالمشاعر..طور نفسك..اكتب اكثر..احب الكتابه..احب شخصياتك واجعلها حيه حقا بمشاعرك التي تغمرها بها.. . انقذو الكتابه..الامر ليس لعبه..الكتابه اصبحت تنحدر الوضع غير مقبول اطلاقا.. اوقفو تلك المهزله!! . انا لا امانع ان تكون مبتدئا وان تطور نفسك..انا كنت يوما ما مبتدئه وربما كنت اسواء منك حتي لكني اتخذت موقفا مع نفسي وعاهدتها انني لن انشر شيئا حتي ارقى لمستوًا معين.. اولا كي لا الوث الكتابه بطريقتي المبتدئه. ثانيا كي استطيع اخذ المده الازمه لتطوير نفسي. . ارجوك..توقف..خذ موقفا مع نفسك..هل انت راضي بما تكتبه..هل هو بالمستوى الملائم ليقراه الاف.. . جميعنا نحتاج لهذه الوقفه مع انفسنا..جميعنا نحتاج ان نطور انفسنا... . شكرا لقراءه هذا..اسفه لكوني جاده جدا او جارحه لكن لتوي رايت بعض القصص التي تتكون من حماقات وافكار مكرره وصدقا انا غضبت جدا لكون هذه القصص موجوده... . لا اعني احدا معينا بقولي . احظو بليله دافئة 🌌💜 . اضيؤو الظلام بحبكم🌸💛 .

2018-09-14 01:15:31

39

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

mira_cha

@Neekoo يعمريييي 😭😭😭😭 شكرا اتمنى اني اقدر ارجع للكتابة ؛-؛ ربي يسعدك🌸

Відповісти

2018-09-18 19:34:46

1

Neekoo

@ mira_cha لاتضغطي علي نفسك..وكوني بخير🐣💜💜

Відповісти

2018-09-18 19:45:05

1

mira_cha

@Neekoo بحاول لاني قبل كم يوم حاولت اكتب بالمدرسة وانا انتظر السيارة ... و للاسف كنت ببكي من الاحباط اني مقدرت:') بحاول ارتاح لفترة اطول 🌸 💙

Відповісти

2018-09-18 19:46:17

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11409

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3903