10
10
10
4 роки томуАртем.
Я любив ранню прохолоду, що тепер проникала крізь привідкриту кватирку яку ти ніколи не закриваєш, навіть узимку насолоджуючись повітрям, яке тепер наповнювало кожну клітинку твого тіла, що ховалося під білосніжною ковдрою. Я подивився на твої білосніжні локони, які тепер хаотично розсипались по подушці, одне пасмо впало на чоло, мені так хотілося його забрати, але я не смів порушувати твого сновидіння. Яка ж ти гарна, моя кохана Тіна- мовив я в думках, торкнувшись губами твого плеча, майже невагомо і обережно, ніби цілуючи тендітну квітку. Ти не поворухнулась і вкривши твоє плече, я пройшов на кухню, а на губах грала усмішка.Я щастливий, який же я щастливий бути поруч з коханою жінкою- думав я, ставлячи турку на вогонь. Будинок наповнюється ароматами кави, а мої спогади знову і знову відносять мене у шкільні роки ...***** На дворі чотирнадцяте лютого, а я- одинадцятикласник, що несміливо кладе подарунок на парту Тіни Волошиної- першої красуні на весь клас, та що там на весь клас, на усю школу! Цю біляву німфу я люблю ще з класу третього, та моя обранниця і думати забула про однокласника, який дивиться на неї закоханими очима і дихати забуває, варто йому зловити на собі погляд великих блакитних очей, що здається дивились в саме серце. Випускний клас останній мій шанс підкорити серце красуні, який я не збирався прогавити в пусту. А парфуми і троянда мені у цьому допоможуть, посміхаюся я, ставлячи пакунок з парфумами і квітку на парту, а серце здавалося прорве грудну клітку від солодкого передчуття тріумфу. По коридору лунають кроки і я швидко ховаюся за шторою. До класу вбігає, Тіна разом з подругою Діаною.- Ооо, подарунок від шанувальника!- вигукує подруга всміхнувшись. А Тіна зиркає на подарунок з усмішкою, промовляє:- І я навіть знаю від якого! Від Артема,- відказує Тіна.- Круто, щастлива ти такий, дорогий подарунок, від хлопця отримала.- говорить Діана. Я з завмиранням серця чекаю слів Тіни. Та вона і вусом не повела, а лише кинула байдуже:- Навіщо мені той здихля!- фиркнула блондинка, - легко розкидатися подарунками, коли батько при грошах, а мені потрібен сильний мужчина, а не мамусин синок!- промовила дівчина, та подарунок все ж забрала.. Дівчата пішли по своїх справах, а я був спантеличений почутим. Слова гострими стрілами пронизували грудну клітку, а злість кислотою в'їдалась в мозок. І я тоді пообіцяв, що я стану сильним, і багато працюватиму, щоб більше ніхто не зміг мене принизити.
З того часу минуло вісім років, регулярні заняття спортом зробили моє тіло сильним, руки обросли бугорками мускул, а під футболкою ховався сталевий пресс, я часто ловив на собі погляди дівчат, та вони мене мало цікавили, в думках моїх частенько непроханою гостею засіла думка про норовливу Тіну. Зустріти б її, хай би помилувалась на докучливого здихлю- роздумував я. Та відганяв ті надокучливі думки і з головою занурився у навчання- пішов по стопах тата, обравши професію лікаря, атже завжди хотів допомагати людям. Але дуже скоро доля подарувала мені ще одну зустріч з Тіною. На день народження мого кращого друга Еміля ми вибралися у клуб .- Треба тобі знайти якусь мамзель, - перекрикуючи ритми техно, заявив Еміль, язик якого пристойно заплітався після четвертої порції віскі. Я хотів сказати, що мені ніхто не потрібен, та в цей момент мене хтось штовхнув, розплескавши мій напій по барній стійці. Я обернувся подивитись на винуватця тієї оказії, та зустрів погляд блакитних очей. Передімною стояла Волошина власною персоною. В шлунку розлилось приємне тепло, дивовижно та краля за цей час нітрохи не змінилась, навіть погарнішала- думав я, розглядаючи синю сукню з невеликим вирізом, що вигідно підкреслювала кожен вигин стрункої фігури, розпалюючи мою уяву. Тіна щебетала вибачення за пролитий віскі. А потім уважно на мене поглянула і в очах застиг подив.- Артем, це ти!- вигукнула вона.- Тіна!- зобразив і я здивування.- Скільки літ- скільки зим!- додала дівчина, все ще розглядаючи мене, від чого мені стало ніяково, ніби я знову був тим хлопчиськом зі школи.Я познайомив Тіну з Емілем, який очманів від того факту, що Тіна та сама моя однокласниця, за якою я сохну усі ці роки, про що він звісно ж повідомив білявку, всьому виною чортова випивка. В той момент я готовий був удушити друга, та Тіна лише засміялася на це.В розпал вечора блондинка підійшла до мене і запропонувала потанцювати, а я не міг їй відмовити. Дивно, як воно буває, коли уже ні на що не сподіваєшся, а тут на тобі танцюєш з своїм першим коханням- думав я, вдихаючи кокосовий аромат її волосся. Я всі ці роки пам'ятав про неї, та навіть уявляв, як при зустрічі відшиваю самовпевненну білявку, помстившись за ті жорстокі слова в свою адресу. Та тепер розгубився і не знав як діяти.- Що думаєш?- спитала Тіна, дивлячись у мої очі.- Нічого,-відказую я.- А ти справді , любив мене у школі?- запитала вона.- Так, але ти цьогоне помічала.- відповів я. Обличчям блондинки пробігла тінь розгублення, а потім пухких губ торкнулась спокуслива усмішка.-А може я зможу загладити провину?- мовила Тіна і поцілувала мене, змусивши забути про давню образу і насолоджуватись її спокусливими губами.Ми протанцювали усю ніч, а під кінець Тіна нашкрябала на моїй руці губною помадою свій номер телефону.- Подзвони мені, Тьомику, - промовила краля на останок, поцілувавши мене і сіла у таксі.
*****
Тостер клацнув, випльовуючи грінки і пробудивши мене з пелени спогадів, я усміхався намащуючи хліб медом, одна зістріч повернула моє життя на сто вісімдесят градусів. І ось ми уже чотири роки живемо у спільній квартирі, а попереду нас чекає щастливе майбутнє, з моєю дорогоцінною Кітті, якже мило вона морщить носик, ображається на це прізвисько, та я не припиняю так її називати, навіть закарбував це на своїй шкірі, що слугувало знаком мого безмежного кохання. Ставлячи каву та тости на підніс, я вже готовий був віднести Тіні сніданок, коли за спиною почулись тихі кроки.- Ей, марш у ліжко, кицю,- вигукнув я, - за хвилину буде сніданок,- і кинув дрібку кориці до кави, пам'ятаючи, як Тіна любить каву з корицею.Як же їй личить моя футболка, волосся зібране в пучок. Я мимоволі замилувався цим прекрасним видовищем. А Тіна прощибетала мені: "Доброго ранку", та підійшла, поцілувавши мене в губи. Я підхопив її на руки, та промовив:- А моя прекрасна Кітті не хоче повернутися в ліжечко?- Як спокусливо, та в мене сьогодні заняття з акторської майстерності на десяту,- мовила дівчина, поки я цілував її прекрасну шийку.- Ооо.. може ти поснідаєш і мені вдасться тебе переконати залишитись,- в моїх очах застрибали бісенята.- Ніі, сонце, я уже й так спізнююсь,- відказала вона, чмокнувши мене в ніс. І я опустив її. Ми обов'язково поснідаємо разом, тільки не сьогодні, а поки у мене є кілька хвилин на душ,- на останок мовила Тіна, сховавшись у ванній кімнаті.- А може все ж таки подумаєш! - гукнув я. На столі квакнув телефон Тіни, сповіщаючи про нову смс. Я ніколи не читав її смс, та на заблокованому екрані висвітилося повідомлення, яке впало мені в око. Писала Танька: "Сонце, сьогодні зустрінемося в Червоному гранаті о 20:00?". Дивно, наскільки я міг пам'ятати, Тінина подруга Танька відпочивала з чоловіком в Мілані. Хіба вона могла так швидко повернутися?- подумав я. Тим часом з душу вийшла Тіна.- Кохана, а що Танька вже вдома? - мовив я. Тіна здивовано поглянула на мене, ніби не розуміла про що я.- Вона питає чи ви зустрінетеся сьогодні у Червоному гранаті,- додав я.- Ай справді, - протягнула Тіна, - повернулась на днях, забула тобі сказати.- додала вона.- випиваючи залпом каву і кусаючи грінку.- Передаси мої вітання Танці, - відповів я.- Неодмінно, дякую за чудовий сніданок, сонце,- промовила Тіна, цьомнувши мене медовими губами і пішла одягатись.
10
4 роки томуАртем.
Я любив ранню прохолоду, що тепер проникала крізь привідкриту кватирку яку ти ніколи не закриваєш, навіть узимку насолоджуючись повітрям, яке тепер наповнювало кожну клітинку твого тіла, що ховалося під білосніжною ковдрою. Я подивився на твої білосніжні локони, які тепер хаотично розсипались по подушці, одне пасмо впало на чоло, мені так хотілося його забрати, але я не смів порушувати твого сновидіння. Яка ж ти гарна, моя кохана Тіна- мовив я в думках, торкнувшись губами твого плеча, майже невагомо і обережно, ніби цілуючи тендітну квітку. Ти не поворухнулась і вкривши твоє плече, я пройшов на кухню, а на губах грала усмішка.Я щастливий, який же я щастливий бути поруч з коханою жінкою- думав я, ставлячи турку на вогонь. Будинок наповнюється ароматами кави, а мої спогади знову і знову відносять мене у шкільні роки ...***** На дворі чотирнадцяте лютого, а я- одинадцятикласник, що несміливо кладе подарунок на парту Тіни Волошиної- першої красуні на весь клас, та що там на весь клас, на усю школу! Цю біляву німфу я люблю ще з класу третього, та моя обранниця і думати забула про однокласника, який дивиться на неї закоханими очима і дихати забуває, варто йому зловити на собі погляд великих блакитних очей, що здається дивились в саме серце. Випускний клас останній мій шанс підкорити серце красуні, який я не збирався прогавити в пусту. А парфуми і троянда мені у цьому допоможуть, посміхаюся я, ставлячи пакунок з парфумами і квітку на парту, а серце здавалося прорве грудну клітку від солодкого передчуття тріумфу. По коридору лунають кроки і я швидко ховаюся за шторою. До класу вбігає, Тіна разом з подругою Діаною.- Ооо, подарунок від шанувальника!- вигукує подруга всміхнувшись. А Тіна зиркає на подарунок з усмішкою, промовляє:- І я навіть знаю від якого! Від Артема,- відказує Тіна.- Круто, щастлива ти такий, дорогий подарунок, від хлопця отримала.- говорить Діана. Я з завмиранням серця чекаю слів Тіни. Та вона і вусом не повела, а лише кинула байдуже:- Навіщо мені той здихля!- фиркнула блондинка, - легко розкидатися подарунками, коли батько при грошах, а мені потрібен сильний мужчина, а не мамусин синок!- промовила дівчина, та подарунок все ж забрала.. Дівчата пішли по своїх справах, а я був спантеличений почутим. Слова гострими стрілами пронизували грудну клітку, а злість кислотою в'їдалась в мозок. І я тоді пообіцяв, що я стану сильним, і багато працюватиму, щоб більше ніхто не зміг мене принизити.
З того часу минуло вісім років, регулярні заняття спортом зробили моє тіло сильним, руки обросли бугорками мускул, а під футболкою ховався сталевий пресс, я часто ловив на собі погляди дівчат, та вони мене мало цікавили, в думках моїх частенько непроханою гостею засіла думка про норовливу Тіну. Зустріти б її, хай би помилувалась на докучливого здихлю- роздумував я. Та відганяв ті надокучливі думки і з головою занурився у навчання- пішов по стопах тата, обравши професію лікаря, атже завжди хотів допомагати людям. Але дуже скоро доля подарувала мені ще одну зустріч з Тіною. На день народження мого кращого друга Еміля ми вибралися у клуб .- Треба тобі знайти якусь мамзель, - перекрикуючи ритми техно, заявив Еміль, язик якого пристойно заплітався після четвертої порції віскі. Я хотів сказати, що мені ніхто не потрібен, та в цей момент мене хтось штовхнув, розплескавши мій напій по барній стійці. Я обернувся подивитись на винуватця тієї оказії, та зустрів погляд блакитних очей. Передімною стояла Волошина власною персоною. В шлунку розлилось приємне тепло, дивовижно та краля за цей час нітрохи не змінилась, навіть погарнішала- думав я, розглядаючи синю сукню з невеликим вирізом, що вигідно підкреслювала кожен вигин стрункої фігури, розпалюючи мою уяву. Тіна щебетала вибачення за пролитий віскі. А потім уважно на мене поглянула і в очах застиг подив.- Артем, це ти!- вигукнула вона.- Тіна!- зобразив і я здивування.- Скільки літ- скільки зим!- додала дівчина, все ще розглядаючи мене, від чого мені стало ніяково, ніби я знову був тим хлопчиськом зі школи.Я познайомив Тіну з Емілем, який очманів від того факту, що Тіна та сама моя однокласниця, за якою я сохну усі ці роки, про що він звісно ж повідомив білявку, всьому виною чортова випивка. В той момент я готовий був удушити друга, та Тіна лише засміялася на це.В розпал вечора блондинка підійшла до мене і запропонувала потанцювати, а я не міг їй відмовити. Дивно, як воно буває, коли уже ні на що не сподіваєшся, а тут на тобі танцюєш з своїм першим коханням- думав я, вдихаючи кокосовий аромат її волосся. Я всі ці роки пам'ятав про неї, та навіть уявляв, як при зустрічі відшиваю самовпевненну білявку, помстившись за ті жорстокі слова в свою адресу. Та тепер розгубився і не знав як діяти.- Що думаєш?- спитала Тіна, дивлячись у мої очі.- Нічого,-відказую я.- А ти справді , любив мене у школі?- запитала вона.- Так, але ти цьогоне помічала.- відповів я. Обличчям блондинки пробігла тінь розгублення, а потім пухких губ торкнулась спокуслива усмішка.-А може я зможу загладити провину?- мовила Тіна і поцілувала мене, змусивши забути про давню образу і насолоджуватись її спокусливими губами.Ми протанцювали усю ніч, а під кінець Тіна нашкрябала на моїй руці губною помадою свій номер телефону.- Подзвони мені, Тьомику, - промовила краля на останок, поцілувавши мене і сіла у таксі.
*****
Тостер клацнув, випльовуючи грінки і пробудивши мене з пелени спогадів, я усміхався намащуючи хліб медом, одна зістріч повернула моє життя на сто вісімдесят градусів. І ось ми уже чотири роки живемо у спільній квартирі, а попереду нас чекає щастливе майбутнє, з моєю дорогоцінною Кітті, якже мило вона морщить носик, ображається на це прізвисько, та я не припиняю так її називати, навіть закарбував це на своїй шкірі, що слугувало знаком мого безмежного кохання. Ставлячи каву та тости на підніс, я вже готовий був віднести Тіні сніданок, коли за спиною почулись тихі кроки.- Ей, марш у ліжко, кицю,- вигукнув я, - за хвилину буде сніданок,- і кинув дрібку кориці до кави, пам'ятаючи, як Тіна любить каву з корицею.Як же їй личить моя футболка, волосся зібране в пучок. Я мимоволі замилувався цим прекрасним видовищем. А Тіна прощибетала мені: "Доброго ранку", та підійшла, поцілувавши мене в губи. Я підхопив її на руки, та промовив:- А моя прекрасна Кітті не хоче повернутися в ліжечко?- Як спокусливо, та в мене сьогодні заняття з акторської майстерності на десяту,- мовила дівчина, поки я цілував її прекрасну шийку.- Ооо.. може ти поснідаєш і мені вдасться тебе переконати залишитись,- в моїх очах застрибали бісенята.- Ніі, сонце, я уже й так спізнююсь,- відказала вона, чмокнувши мене в ніс. І я опустив її. Ми обов'язково поснідаємо разом, тільки не сьогодні, а поки у мене є кілька хвилин на душ,- на останок мовила Тіна, сховавшись у ванній кімнаті.- А може все ж таки подумаєш! - гукнув я. На столі квакнув телефон Тіни, сповіщаючи про нову смс. Я ніколи не читав її смс, та на заблокованому екрані висвітилося повідомлення, яке впало мені в око. Писала Танька: "Сонце, сьогодні зустрінемося в Червоному гранаті о 20:00?". Дивно, наскільки я міг пам'ятати, Тінина подруга Танька відпочивала з чоловіком в Мілані. Хіба вона могла так швидко повернутися?- подумав я. Тим часом з душу вийшла Тіна.- Кохана, а що Танька вже вдома? - мовив я. Тіна здивовано поглянула на мене, ніби не розуміла про що я.- Вона питає чи ви зустрінетеся сьогодні у Червоному гранаті,- додав я.- Ай справді, - протягнула Тіна, - повернулась на днях, забула тобі сказати.- додала вона.- випиваючи залпом каву і кусаючи грінку.- Передаси мої вітання Танці, - відповів я.- Неодмінно, дякую за чудовий сніданок, сонце,- промовила Тіна, цьомнувши мене медовими губами і пішла одягатись.
Коментарі