12
12
тепер
Артем замовчав , закінчивши розповідь. Промінці сонця відбивалося у зелених очах , від чого вони набували янтарного відтінку. Між нами запанувала тиша. Я думала про те, наскільки я помилялась , щодо Артема. Виявляється ми дуже схожі . За цією маскою веселуна ,ховався справжній поранений Артем , який як і я просто хотів щастя. Я непомітно стиснула його руку , чомусь подумала , що він зараз забере свою руку та Артем не ворухнувся. __ Ти змерзла?__ промовив хлопець,__ вириваючи мене з задуми. __ В тебе дуже холодна рука.__ Якщо чесно так ,__ зізналась я.__ Хочеш чаю з барбарисом?__ спитала я. __ Невідмовлюсь ,__ відказав Артем ,__ взявши мене під руку.__ уже за звичкою. І так ми й зайшли в корпус. Артем мені розповідав смішний жарт , а мені було радісно. Я уже уявляла як ми зараз продовжимо розмову за чашкою напою.__ В мене там шоколадка завалялась,__ відповів Артем . __ Добре тоді з мене чай , а з тебе вкусняшка.__ всміхнулась я. __ Домовились.__ відповів хлопець.__ притримуючи для мене двері.
Та тільки я розслабилась як на горизонті намалювався айзберг Віка ,__ що просяяла побачивши Артема. І чого вже тебе нелегка присунула.__ фиркнула я подумки. Привітавшись більше з Артемом , ніж зі мною,__ та затріпотіла довгими віями. ООО, золотце, а я якраз тебе шукаю.__ Ти обіцяв мене навчити кататись на лижах.__ промовила вона . __ Ай справді, геть забув.__ зізнався Артем. Бідолашку , нема кому навчити. __ подумала я. Якби ж то , я на 100 процентів була впевненна , що бачила як вона катається , без ніякої допомоги. І мені так і хотілося закотити очі від тонкої акторської гри липучки. __ Ну що ж ,__ раз обіцяв то треба виконувати,__ знизав плечима той. І прошепотів мені.__ Став чайник , я не надовго.
Я повернулась в номер . На душі було так добре , ніби з плечей впав невидимий тягар і я відчула чебе щастливою як ніколи. Повалившись на ліжко я засміялась. Мабуть таких емоцій, я не відчувала з того часу як зустрілась з Філіпом , хоча тоді я швидше вигадала собі прекрасну казку під назвою кохання, а от з Артемом можливо у нас би могло щось вийти. Стоп невже я справді про це думаю всерйоз.__ сівши на ліжко. Я похлопала себе по щоках. Схаменись Емі, що це з тобою! Невже ти не наїлась любовних переживань.__ мовила я сама до себе. Пригадалось як я ще сподівалась а те що Філіп вибачиться за сказані тоді на вечірці слова, десь усередині мене ще жевріла іскорка надії , на щасливий кінець цієї історії. Та коли через місяць на мій телефон прийшла смс від Філіпа , де він писав про те, що тепер ми офіційно розлучені, що не дивно з численними зв язками, мого колишнього. Щастливого вільного плавання Емі.__ дописав в кінці Філіп. В серці досадно кольнуло. От такий хепі-енд твоєї казки Емі.__ промовила я у тишу своєї маленької кімнатки . Дивно та тієї миті я відчула неймовірне полегшення , ніби прокинулась від глибокого сну.
Та зустріч з Артемом , ніби щось в мені пробудила. І тепер я боялась тих нових почуттів, хоч і бажала їх понад усе.
Щож спочатку чай , а усе інше потім.__ подумала я і знявши куртку стала чекати Артема. Та Артема не було з пів години .Коли я почула кроки на коридорі , то подумала , що то Артем , тому ввімкнула чайник. Та це була Макс , що саме повернулась з скандинавської ходьби. __ Фух , так втомилась,__ промовила вона. ООО, чай .__ мовила вона. __ Ти моя рчтівниця.__ додала вона роздягаючись. Поки я розливала окроп в чашки. __ А що усі вже прийшли ?__ спитала я , ніби між іншим . __ Тільки я.__ відповіла Макс. __ Усі ще катаються.__ Це я мерзляк.__ додала Макс , гріючи руки об чашку. __ Ясненько . __ мовила я дещо розчеровано.
*******
Після обіду в нас було заплановано тренування у спортзалі. Тому я отримувала задоволення спостерігаючи як Артем грає м язами піднімаючи гантелі , ніби пір їнки. На цю картину я могла б дивитись вічно.__ думала я .__ намагаючись проходити по біговій доріжці. Хлопець вловив мій погляд, і підійшов до мене. __ Ну як успіхи?__ спитав хлопець ставши біля мене. __ Все окей ,__ відповіла я пришвидшивши темп. __ Ти молодець похвалив мене Артем, від чого я аж зашарілася ,__ а він убавивши швидкість,__ промовив
__ Пробач, що так вийшло вдень,__ почав Артем. __ Віка мене затримала.__ додав хлопець. Та ладненько, ти для неї всеодно як чіп і Дейл ,__ засміялась я. Або черговий шмат соковитого м ясця.__ додала я подумки. __ Тепер уже з мене чай _кава домовились ?__ промовив хлопець . Згода відказала я.
Як же з Артемом легко __ подумала я всміхаючись.
Тим часом я пересіла на велосипед, а Артема покликав якийсь хлопець допомогти з тринажером. І тільки Артем відійшов як моя нога почала висковзувати з паска-фіксатора. На допомогу саме вчасно прийшов Сергій -лучник. __ Допомогти?__ запитав він. Та було б добре.__ зізналась я. Поправивши мою ніжку Сергій промовив , а у мене для тебе дещо є,__ Що здивувалась я. Сергій дістав простенький браслет з бісеру. __ Це я на майстер класі зробив, і вирішив подаруваи тобі на згадку. __ пояснив він. Яка краса! Дякую,__ мовила я. __ і розглядала бірюзовий браслетик , який гарно переливався на світлі. __ Одягти тобі?__ запитав Сергій. __ Звісно ,__ промовила я. Чекаючи поки він зав яже поясок на моєму зап ястку. __ Подобається?__ спитав хлопець. Так , дуже.__ відповідаю я.
Вловивши на собі зацікавлений погляд Артема.
тепер
Артем замовчав , закінчивши розповідь. Промінці сонця відбивалося у зелених очах , від чого вони набували янтарного відтінку. Між нами запанувала тиша. Я думала про те, наскільки я помилялась , щодо Артема. Виявляється ми дуже схожі . За цією маскою веселуна ,ховався справжній поранений Артем , який як і я просто хотів щастя. Я непомітно стиснула його руку , чомусь подумала , що він зараз забере свою руку та Артем не ворухнувся. __ Ти змерзла?__ промовив хлопець,__ вириваючи мене з задуми. __ В тебе дуже холодна рука.__ Якщо чесно так ,__ зізналась я.__ Хочеш чаю з барбарисом?__ спитала я. __ Невідмовлюсь ,__ відказав Артем ,__ взявши мене під руку.__ уже за звичкою. І так ми й зайшли в корпус. Артем мені розповідав смішний жарт , а мені було радісно. Я уже уявляла як ми зараз продовжимо розмову за чашкою напою.__ В мене там шоколадка завалялась,__ відповів Артем . __ Добре тоді з мене чай , а з тебе вкусняшка.__ всміхнулась я. __ Домовились.__ відповів хлопець.__ притримуючи для мене двері.
Та тільки я розслабилась як на горизонті намалювався айзберг Віка ,__ що просяяла побачивши Артема. І чого вже тебе нелегка присунула.__ фиркнула я подумки. Привітавшись більше з Артемом , ніж зі мною,__ та затріпотіла довгими віями. ООО, золотце, а я якраз тебе шукаю.__ Ти обіцяв мене навчити кататись на лижах.__ промовила вона . __ Ай справді, геть забув.__ зізнався Артем. Бідолашку , нема кому навчити. __ подумала я. Якби ж то , я на 100 процентів була впевненна , що бачила як вона катається , без ніякої допомоги. І мені так і хотілося закотити очі від тонкої акторської гри липучки. __ Ну що ж ,__ раз обіцяв то треба виконувати,__ знизав плечима той. І прошепотів мені.__ Став чайник , я не надовго.
Я повернулась в номер . На душі було так добре , ніби з плечей впав невидимий тягар і я відчула чебе щастливою як ніколи. Повалившись на ліжко я засміялась. Мабуть таких емоцій, я не відчувала з того часу як зустрілась з Філіпом , хоча тоді я швидше вигадала собі прекрасну казку під назвою кохання, а от з Артемом можливо у нас би могло щось вийти. Стоп невже я справді про це думаю всерйоз.__ сівши на ліжко. Я похлопала себе по щоках. Схаменись Емі, що це з тобою! Невже ти не наїлась любовних переживань.__ мовила я сама до себе. Пригадалось як я ще сподівалась а те що Філіп вибачиться за сказані тоді на вечірці слова, десь усередині мене ще жевріла іскорка надії , на щасливий кінець цієї історії. Та коли через місяць на мій телефон прийшла смс від Філіпа , де він писав про те, що тепер ми офіційно розлучені, що не дивно з численними зв язками, мого колишнього. Щастливого вільного плавання Емі.__ дописав в кінці Філіп. В серці досадно кольнуло. От такий хепі-енд твоєї казки Емі.__ промовила я у тишу своєї маленької кімнатки . Дивно та тієї миті я відчула неймовірне полегшення , ніби прокинулась від глибокого сну.
Та зустріч з Артемом , ніби щось в мені пробудила. І тепер я боялась тих нових почуттів, хоч і бажала їх понад усе.
Щож спочатку чай , а усе інше потім.__ подумала я і знявши куртку стала чекати Артема. Та Артема не було з пів години .Коли я почула кроки на коридорі , то подумала , що то Артем , тому ввімкнула чайник. Та це була Макс , що саме повернулась з скандинавської ходьби. __ Фух , так втомилась,__ промовила вона. ООО, чай .__ мовила вона. __ Ти моя рчтівниця.__ додала вона роздягаючись. Поки я розливала окроп в чашки. __ А що усі вже прийшли ?__ спитала я , ніби між іншим . __ Тільки я.__ відповіла Макс. __ Усі ще катаються.__ Це я мерзляк.__ додала Макс , гріючи руки об чашку. __ Ясненько . __ мовила я дещо розчеровано.
*******
Після обіду в нас було заплановано тренування у спортзалі. Тому я отримувала задоволення спостерігаючи як Артем грає м язами піднімаючи гантелі , ніби пір їнки. На цю картину я могла б дивитись вічно.__ думала я .__ намагаючись проходити по біговій доріжці. Хлопець вловив мій погляд, і підійшов до мене. __ Ну як успіхи?__ спитав хлопець ставши біля мене. __ Все окей ,__ відповіла я пришвидшивши темп. __ Ти молодець похвалив мене Артем, від чого я аж зашарілася ,__ а він убавивши швидкість,__ промовив
__ Пробач, що так вийшло вдень,__ почав Артем. __ Віка мене затримала.__ додав хлопець. Та ладненько, ти для неї всеодно як чіп і Дейл ,__ засміялась я. Або черговий шмат соковитого м ясця.__ додала я подумки. __ Тепер уже з мене чай _кава домовились ?__ промовив хлопець . Згода відказала я.
Як же з Артемом легко __ подумала я всміхаючись.
Тим часом я пересіла на велосипед, а Артема покликав якийсь хлопець допомогти з тринажером. І тільки Артем відійшов як моя нога почала висковзувати з паска-фіксатора. На допомогу саме вчасно прийшов Сергій -лучник. __ Допомогти?__ запитав він. Та було б добре.__ зізналась я. Поправивши мою ніжку Сергій промовив , а у мене для тебе дещо є,__ Що здивувалась я. Сергій дістав простенький браслет з бісеру. __ Це я на майстер класі зробив, і вирішив подаруваи тобі на згадку. __ пояснив він. Яка краса! Дякую,__ мовила я. __ і розглядала бірюзовий браслетик , який гарно переливався на світлі. __ Одягти тобі?__ запитав Сергій. __ Звісно ,__ промовила я. Чекаючи поки він зав яже поясок на моєму зап ястку. __ Подобається?__ спитав хлопець. Так , дуже.__ відповідаю я.
Вловивши на собі зацікавлений погляд Артема.
Коментарі