11
11
Артем( продовження)
День по трохи наближався до вечора, а я відпочивав за переглядом фільму, всеодно на стажування в лікарню тільки через годину. Та все ж відволікався на смски для Тіни. Та писала, що додому не встигає відразу поїде у "Червоний гранат". "Люблю" написав я, додавши смайлик сердечко. "Повеселись там" відправив ще одне. Я всміхнувся, пригадуючи, як недавно побачив у ювелірці чудову каблучку, уявляв, як вона сяятиме на Тіниному пальчику. Я ніколи не думав про сім'ю, але, з появою в моєму житті Тіни, я зрозумів, що готовий створити сім'ю з цією жінкою, тому планував зробити їй пропозицію на за тиждень- на її день народження. За цими мріями мене почало хилити в сон. Не знаю скільки я спав, та вирвав мене з обіймів сну звук дзвінка. Продерши заспані очі я побачив, що мені з Месенджера звонить Таня- подруга Тіни. Дивно невже вони за пів години уже наклюкалися, що їх треба забирати- подумав я, згадуючи ніч восьмого березня, коли я забирав тих двох дамочок під шафе з клубу. Тому взяв трубку.- Привіт, Артеме, ти не знаєш де Тіна?- питала подруга.- Як де?-здивувався я,- вона ж з тобою, ви ж маєте бути у "Червоному гранаті ".- мовив я.- Та ні, ти що, не можу я бути у клубі, коли я в Мілані з Віктором.- мовила вона.Далі я уже не чув Таню з її розповідями про якусь сукню, яку вона мала купити для Тіни в Мілані, але дзвонила перепитати про колір.- Вона тобі передзвонить.- відказав я, і натиснув на відбій. Кров шалено гупала у скронях, а серце кольнула тривога. Я ошаліло став набирати номер коханої, та що разу чув в трубці, що поза зоною. Просто телефон розрядився- думав я. Але якщо подруга в Мілані, то з ким проводить вечір Тіна? Невідомість вбивала. І не витримавши, я викликав таксі.*****У клубі ніби кололо очі, ядуче-червоним кольором стін, та від бітів, що лунали з колонок, закладало вуха. Та мене не бентежив хаос довкола, я намагався продертися крізь натовп, що танцював в такт протяжної мелодії. В голові було лише одне- знайти Тіну і дати їй добрячого прочухана за те, що збрехала, про причини брехні я боявся думати. Я помітив на диванчику пару- блондинку яка цілувалася з хлопцем, і на мить мені здалося, що це Тіна, я покликав її, перекрикуючи музику, блондинка повернулась, відірввшись від свого кавалера. Я видихнув з полегшенням- це була інша білявка. Від переживань мені стало зле і я побіг до туалету. Зайшовши, я вмився холодною водою. В одній із кабінок почувся шум. Піддавшись пориву, я рвонув двері на себе і побачив там картину, яку не хотів би бачити. Тіну цілував мій друг- Еміль.- Ти!!!- крикнув я і виволок його з кабінки, наче того кота за комір, під Тінині крики. А потім ударом повалив його на підлогу. В цей момент в мене була лише одна думка: за що?!! Чому Тіна і мій найкращий друг так зі мною обійшлися!! Про це я думав наносячи удар за ударом.- Я люблю її!- вигукнув Еміль, спльовуючи кров, - А вона любить мене.- додав він, добивши мене остаточно. Я зупинився встав і підійшов до Тіни, яка вжалась в стінку і зайшлася риданнями.- Це правда?!!- закричав я, хоч уже знав що почую.- Так.- відповіла блондинка.- І як довго, ти збиралась мовчати?? Чому ти Так зі мною Тіно!?- запитав я, дивлячись їй у вічі.- Я ж усе для тебе, а ти!!. Голос Тіни був переривчастим, але на цей раз вона говорила упевненно.- Мені потрібні були лише твої гроші,- промовила та.Я засміявся. - В мене немає великих грошей!!!!- закричав я.- В тебе нема, а у твого батька вони є.- відповіла та перелякано. Я не міг повірити в її слова, здавалося б це відбувалось не зі мною. В думках мені хотілось засміятись. Атже виявилось я завжди був для неї тим невдахою-однокласником, якого дівчина у черговий раз принизила. Очі налились слізьми і востаннє глянувши в її очі, я вибіг з клубу на зустріч осінній прохолоді і, купивши пачку сигарет, вперше за два роки закурив. Дим отруював мої легені, і тепер вони пручалися і я зайшовся кашлем. А любов це теж отрута- подумалось на мить, тільки у стократ солодша, ніби притрушена цукровою пудрою посмішок, та обіцянок. А ти її радо ковтаєш, ба навіть просиш добавки, усміхнувся я дещо божевільно, дико, відчайдушно. Що ж, досить! Тепер я граю за моїми правилами. Якщо мене використали, то й я використовуватиму, тільки так, а не інакше- думав я, дістаючи з пачки сигарету. А ніч слухала мою німу сповідь.
Артем( продовження)
День по трохи наближався до вечора, а я відпочивав за переглядом фільму, всеодно на стажування в лікарню тільки через годину. Та все ж відволікався на смски для Тіни. Та писала, що додому не встигає відразу поїде у "Червоний гранат". "Люблю" написав я, додавши смайлик сердечко. "Повеселись там" відправив ще одне. Я всміхнувся, пригадуючи, як недавно побачив у ювелірці чудову каблучку, уявляв, як вона сяятиме на Тіниному пальчику. Я ніколи не думав про сім'ю, але, з появою в моєму житті Тіни, я зрозумів, що готовий створити сім'ю з цією жінкою, тому планував зробити їй пропозицію на за тиждень- на її день народження. За цими мріями мене почало хилити в сон. Не знаю скільки я спав, та вирвав мене з обіймів сну звук дзвінка. Продерши заспані очі я побачив, що мені з Месенджера звонить Таня- подруга Тіни. Дивно невже вони за пів години уже наклюкалися, що їх треба забирати- подумав я, згадуючи ніч восьмого березня, коли я забирав тих двох дамочок під шафе з клубу. Тому взяв трубку.- Привіт, Артеме, ти не знаєш де Тіна?- питала подруга.- Як де?-здивувався я,- вона ж з тобою, ви ж маєте бути у "Червоному гранаті ".- мовив я.- Та ні, ти що, не можу я бути у клубі, коли я в Мілані з Віктором.- мовила вона.Далі я уже не чув Таню з її розповідями про якусь сукню, яку вона мала купити для Тіни в Мілані, але дзвонила перепитати про колір.- Вона тобі передзвонить.- відказав я, і натиснув на відбій. Кров шалено гупала у скронях, а серце кольнула тривога. Я ошаліло став набирати номер коханої, та що разу чув в трубці, що поза зоною. Просто телефон розрядився- думав я. Але якщо подруга в Мілані, то з ким проводить вечір Тіна? Невідомість вбивала. І не витримавши, я викликав таксі.*****У клубі ніби кололо очі, ядуче-червоним кольором стін, та від бітів, що лунали з колонок, закладало вуха. Та мене не бентежив хаос довкола, я намагався продертися крізь натовп, що танцював в такт протяжної мелодії. В голові було лише одне- знайти Тіну і дати їй добрячого прочухана за те, що збрехала, про причини брехні я боявся думати. Я помітив на диванчику пару- блондинку яка цілувалася з хлопцем, і на мить мені здалося, що це Тіна, я покликав її, перекрикуючи музику, блондинка повернулась, відірввшись від свого кавалера. Я видихнув з полегшенням- це була інша білявка. Від переживань мені стало зле і я побіг до туалету. Зайшовши, я вмився холодною водою. В одній із кабінок почувся шум. Піддавшись пориву, я рвонув двері на себе і побачив там картину, яку не хотів би бачити. Тіну цілував мій друг- Еміль.- Ти!!!- крикнув я і виволок його з кабінки, наче того кота за комір, під Тінині крики. А потім ударом повалив його на підлогу. В цей момент в мене була лише одна думка: за що?!! Чому Тіна і мій найкращий друг так зі мною обійшлися!! Про це я думав наносячи удар за ударом.- Я люблю її!- вигукнув Еміль, спльовуючи кров, - А вона любить мене.- додав він, добивши мене остаточно. Я зупинився встав і підійшов до Тіни, яка вжалась в стінку і зайшлася риданнями.- Це правда?!!- закричав я, хоч уже знав що почую.- Так.- відповіла блондинка.- І як довго, ти збиралась мовчати?? Чому ти Так зі мною Тіно!?- запитав я, дивлячись їй у вічі.- Я ж усе для тебе, а ти!!. Голос Тіни був переривчастим, але на цей раз вона говорила упевненно.- Мені потрібні були лише твої гроші,- промовила та.Я засміявся. - В мене немає великих грошей!!!!- закричав я.- В тебе нема, а у твого батька вони є.- відповіла та перелякано. Я не міг повірити в її слова, здавалося б це відбувалось не зі мною. В думках мені хотілось засміятись. Атже виявилось я завжди був для неї тим невдахою-однокласником, якого дівчина у черговий раз принизила. Очі налились слізьми і востаннє глянувши в її очі, я вибіг з клубу на зустріч осінній прохолоді і, купивши пачку сигарет, вперше за два роки закурив. Дим отруював мої легені, і тепер вони пручалися і я зайшовся кашлем. А любов це теж отрута- подумалось на мить, тільки у стократ солодша, ніби притрушена цукровою пудрою посмішок, та обіцянок. А ти її радо ковтаєш, ба навіть просиш добавки, усміхнувся я дещо божевільно, дико, відчайдушно. Що ж, досить! Тепер я граю за моїми правилами. Якщо мене використали, то й я використовуватиму, тільки так, а не інакше- думав я, дістаючи з пачки сигарету. А ніч слухала мою німу сповідь.
Коментарі