Якір життя(Незліченне кохання)
Віка Танчин
В любові тонкощі потрібні А часом грубая рука І ми втрачаємо помітно Любов і солод забуття Немає болю і страждання Любов зникає на віка І всі тривоги і нещастя Навіки в пам'яті трима Чому я досі в полі мрію про Поцілунок , подарований мені? Чому на думкі в мене завжди очі глибокі якорі мої.
2020-12-03 23:31:29
3
0
Інші вірші поета
Просто Ніч.. Втрата Колись, а може...
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5202
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3065