Якір життя(Незліченне кохання)

Віка Танчин

В любові тонкощі потрібні А часом грубая рука І ми втрачаємо помітно Любов і солод забуття Немає болю і страждання Любов зникає на віка І всі тривоги і нещастя Навіки в пам'яті трима Чому я досі в полі мрію про Поцілунок , подарований мені? Чому на думкі в мене завжди очі глибокі якорі мої.

2020-12-03 23:31:29

Інші вірші поета

В країні мрій... Ніч.. Колись, а може... Просто

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

aadee2

@aadee2

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2201

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673