Біля вікна
Нікіта Калюжний
Вона стоїть біля вікна І споглядає темне небо. Вона на світі не сама Для щастя більше їй не треба. На її плéчах лéгка шаль, В руках маленька чашка кави. Вона вдивляється у даль Він обійма її ласкаво. Він теж стоїть біля вікна, Шукає в небі ночі чари, В його руках лише вона, Як Сіріус - така ж яскрава. Вони вдивляються у ніч Не промовляючи ні слова У них є найцінніша річ – Життя, що сповнене любові.
2020-12-26 07:26:22
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мілена_Мі
Дуже зворушливо!!! 😻☺🎇🌠
Відповісти
2021-08-05 21:22:32
Подобається
Інші вірші поета
Залежний Фрегати Дощі Моє місто
Інші поети
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2294
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13167